Справа про вбивство Павла Шеремета

Це тестова версія статті, інформація може швидко змінюватися і доповнюватися

Зелені посилання - це пруфи, а блакитні посилання це реєстри

---

Вбивство білоруського, російського та українського журналіста В’ячеслава Шеремета - один з найбільш резонансних злочинів, скоєних в Україні після Майдану.

Розслідування тривало три з половиною роки без помітних проривів, а завершенню і оприлюдненню його результатів передувала заява президента Зеленського з натяком на можливу відставку голови МВС у разі, якщо справу Шеремета не буде розкрито. Підозри у скоєнні злочину отримали представники волонтерського руху та учасники ООС, яких утримують під вартою без прямих доказів за наявності алібі.

Зухвалий злочин, затягнуте розслідування, посилений політичний тиск і соціальне напруження від подальшого розгляду справи у суді стали справжнім випробуванням для родини і друзів загиблого, правоохоронних органів країни, волонтерського руху, незалежної журналістики та українського суспільства в цілому.

На підтримку затриманих у мережі ведеться кампанія з хештегами #FreeDrKuzmenko, #FreeRiff, #FreeDugar.

Коротко

20 липня 2016 року у Києві був убитий відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. О 7:45 автомобіль, в якому він їхав, підірвали на розі вулиць Франка та Богдана Хмельницького. Від отриманих травм та больового шоку журналіст загинув у кареті швидкої. Прокуратура кваліфікувала злочин за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Прозорого розслідування цієї справи та покарання вбивць і замовників вимагали іноземні лідери та представники міжнародних правозахисних організацій. Українські високопосадовці називали розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Однак, попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, перегляд понад 150 терабайтів відео з камер спостереження, протягом трьох з половиною років з часу вбивства журналіста у справі Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Аваков оголосив про розкриття справи і арешт п’яти підозрюваних. Трьома головними підозрюваними були названі музикант Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. В момент брифінгу у їхніх оселях тривали обшуки, трьох фігурантів було затримано. Справу передали до Печерського суду.

За попередньою версією слідства, організатором вбивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство журналіста. На думку слідчих, Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, на думку слідчих, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

У справі також фігурують добровольці Інна та Владислав Грищенки (“Пума” та “Буча”), начебто відповідальні за виготовлення вибухівки, однак їм не було пред’явлено підозри. Подружжя затримали по іншій справі про замах на вбивство підприємця в Івано-Франківській області в 2018 році. Тоді машина, під яку заклали схожу бомбу, не підірвалася, а на вибухівці знайшли відбитки раніше судимого Грищенка.

У травні 2020 року, після додаткового розслідування, слідство перекваліфікувало справу: Антоненко вважається виконавцем злочину, пасажі про “велич арійської раси” з підозри прибрали, в якості мотиву вказали “дестабілізацію в країні”. Розслідування щодо організаторів та замовників вбивства виокремили в іншу справу, розслідування якої триває.

Затримані заперечують свою причетність до вбивства. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. Адвокат Антоненка Леонід Маслов виклав головні аргументи захисту у презентації.

Дійові особи

Обвинувачувані

Андрій “Riffmaster” Антоненко - поет, музикант, засновник і фронтмен гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Автор неофіційного гімну Сил спеціальних операцій «Тихо прийшов, тихо пішов». За версією слідства був спочатку організатором, а пізніше - виконавцем вбивства Павла Шеремета

Юлія “Ліса” Кузьменко - дитячий хірург, завідуюча відділенням в клініці "Охматдит", активна волонтерка. За версією слідства, була виконавицею вбивства, заклавши вибухівку під автомобіль, в якому загинув Шеремет.

Яна Дугарь - українська волонтерка, старший бойовий медик, сержант 25-ї повітряно десантної бригади. За версією слідства, проводила розвідку на місці майбутнього вбивства Шеремета.

Владислав “Буча” Грищенко - учасник ООС, в добровольчому корпусі він займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади.

Інна “Пума” Грищенко - до фронту працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу. Після фронту – була співзасновницею ветеранської ресторації "Патріот" у Львові, працювала у Pizza Veterano, де в день її затримання відбулись обшуки.

Петро Кіян - цивільний чоловік Юлії Кузьменко. У справі фігурує як “Електрик”. Учасник Самооборони Майдану, воював в АТО.

Іван “Пістолет” Вакуленко - підозрюваний у справі, який покінчив життя самогубством після виклику на допит. Товариш подружжя Грищенків, якого також підозрювали у замаху на вбивство місцевого авторитета у місті Косів на Івано-Франківщині. Ветеран АТО, секретар спілки ветеранів АТО Деснянського району Києва, засновник громадської організації "Ветеранський рух України".

Захист

Леонід Маслов - адвокат Андрія Антоненка. Екс-член Громадської ради доброчесності (офіційний орган оцінювання суддів), старший розвідник 92 ОМБр (в резерві).

Святослав Жерновніков - адвокат Антоненка

Костянтин Татарченко - адвокат Антоненка

Станіслав Кулик - адвокат Антоненка

Влад Добош - адвокат Юлії Кузьменко

Тарас Безпалий - адвокат Кузьменко

Віталій Коломиєць - адвокат Яни Дугарь

Загалом інтереси підозрюваних представляють 13 адвокатів.

Обвинувачення

Олександр Лукашенко - прокурор, начальник Управління нагляду за дотриманням законів Національною поліцією Генпрокуратури. Підписав підозри у справі про вбивство Шеремета

Сергій Зузак - прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді.

Судді

Сергій Вовк - суддя Печерського суду, в якому розглядається справа про вбивство Шеремета. Затвердив підозри трьом головним фігурантам справи.

Віталій Писанець - суддя Печерського районного суду міста Києва, у якому розглядають справу.

2016-2019: Вбивство і розслідування

Вранці 20 липня 2016 року Павло Шеремет вийшов з під'їзду по вулиці Франка і сів у припаркований під будинком автомобіль Subaru, який належав його цивільній дружині Олені Притулі, шеф-редактору видання “Українська Правда”. На перехресті вулиць Франка і Богдана Хмельницького автомобіль вибухнув. Шеремет помер у кареті швидкої допомоги. Причина смерті: потужна крововтрата та больовий шок.

Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що на місці трагедії працюють керівники МВС та СБУ.

Прокурор міста Києва Роман Говда повідомив з місця події, що поліція кваліфікувала злочин за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". Розслідування доручили СУ ГУ НП в місті Києві, процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва.

20 липня 2016 року Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов повідомив, що на місці загибелі журналіста Павла Шеремета працюють керівники МВС і Служби безпеки.

20 липня 2016 року тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе повідомила, що українські силовики створюють оперативну групу для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, а у розслідуванні вбивства будуть задіяні також представники ФБР.

4 серпня 2016 року старший групи прокурорів ГПУ Андрій Шевченко під час брифінгу повідомив, що спеціалісти ФБР в лабораторіях у США продовжують вивчати якісний склад вибухового пристрою, унаслідок вибуху якого загинув журналіст Павло Шеремет. Шевченко зазначив, що на деяких кадрах видно риси облич підозрюваних. Встановлено, що зріст підозрюваного чоловіка 168-175 см, він носить "іспанську" борідку, його напарниця на 5 см нижча.

16 серпня 2016 року Національна поліція повідомила про результати службового розслідування щодо заступника керівника Нацполіції Вадима Трояна. Інформація про те, що він нібито організовував стеження за журналістом "Української правди" Павлом Шереметом, не підтвердилася.

8 лютого 2017 року В МВС провели прес-конференцію за участю Авакова та керівництва Нацполіції щодо ходу розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

Заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко [заявив | Посилання на }}], що версія про вбивство Шеремета у зв'язку з професійною діяльністю розглядається як пріоритетна.

Правоохоронці відзвітували, що у ході слідства було допитано понад 1000 осіб, призначено 16 експертиз, обсяг вилученого відео – понад 150 терабайт.

На прес-конференції також оприлюднили відеоінформацію про осіб, які можуть бути причетними до вбивства Шеремета. Однак на даному етапі розслідування в МВС вирішили не розповсюджувати фотороботи цих осіб.

Глава МВС розповів, що слідство не виключає версію замовного вбивства Шеремета. За його словами, це замовлення могло надійти з Росії.

10 травня 2017 року журналісти з проекту «Слідство.Інфо» оприлюднили документальний фільм “Вбивство Павла”, який базується на незалежному розслідуванні вбивства журналіста. Розслідування проводили спільно з колегами з міжнародної мережі OCCRP. Над фільмом працювали: Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисер: Метт Сарнецкі.

Журналістам вдалося виявити низку недоліків у розслідуванні злочину: багато свідків не ідентифіковано, важливе відео не було виявлене чи взяте до уваги, людина з місця злочину, яка пов'язана зі спецслужбами, - не допитана.

Зокрема, журналісти з'ясували, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.

10 травня 2017 року один з авторів журналістського розслідування справи Шеремета Дмитро Гнап розказав, що працівники СБУ вилучили сервер із відео з камер спостереження в одному з магазинів поблизу будинку вбитого журналіста "Української правди" Павла Шеремета, і повернули його порожнім. За його словами, власник магазину розповів, що працівники СБУ вилучили сервер із відеозаписами, а коли повернули його, з'ясувалося, що всі файли з інформацією за 2 тижні, були видалені.

15 травня 2017 року Колишній співробітник СБУ Ігор Устименко, який передував під будинком Павла Шеремета в ніч, коли закладали вибухівку під авто журналіста, прийшов на допит до Нацполіції. Про це "Українській правді" повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало.

23 травня 2017 року заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян підтвердив, що після вилучення працівниками СБУ камер спостереження в районі вбивства журналіста Павла Шеремета, на окремих із них повністю зникав запис.

У травні 2017 року глава Нацполіції Сергій Князєв не виключив помилки співробітників поліції в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета. В інтерв'ю журналу "Фокус" він заявив: "Не виключено (що були помилки), враховуючи, що вбивство не розкрите". За його словами, слідство в даному розслідуванні ще не вийшло на фінішну пряму.

12 липня 2017 року Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) представив доповідь щодо розслідування вбивства Шеремета під назвою «Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів».

13 квітня 2018 року заступник глави Служби безпеки України Віктор Кононенко на брифінгу у Києві повідомив, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

17 квітня 2018 року Співзасновник OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project/Центр дослідження корупції й організованої злочинності) Дрю Салліван вважає, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста Павла Шеремета. Журналіст також назвав вбивство Шеремета так само, як і вбивство Георгія Гонгадзе, політично вмотивованим. Про це він сказав в інтерв'ю «Українській правді».

20 липня 2018 року медійні та правозахисні організації виступили з вимогою до Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України надати публічний звіт про перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Звернення підписали 29 медійних та правозахисних організацій, зокрема «Детектор медіа», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група, ГО «Громадське телебачення».

20 липня 2018 року прес-секретар Генеральної прокуратури Андрій Лисенко у Facebook повідомив, що слідчо-оперативна група з працівників Нацполіції та Служби безпеки України відпрацьовує чотири основні версії щодо мотивів вбивства журналіста Павла Шеремета.

Перша версія слідства — це професійна журналістська діяльність Шеремета, друга — особисті неприязні стосунки, третя —дестабілізація обстановки в України, четверта — «помилка об’єкту» (автомобіль, який вибухнув, належав не Шеремету, а іншій особі — Олені Притулі).

24 травня 2019 року генпрокурор Юрій Луценко в інтерв‘ю виданню Liga.net заявив про «серйозний прогрес» у справі Шеремета, але ніяких подробиць не розкрив.

23 липня 2019 року глава Нацполіції Сергій Князєв на брифінгу заявив, що вбивство журналіста Павла Шеремета досі не розкрите, а поліція вважає передчасним називати прізвища причетних до вбивства Шеремета. Він запевнив, що за три роки слідчі провели великий обсяг роботи з метою встановити замовників, організаторів та виконавців вбивства Шеремета.

«Проте злочин не розкрито. Ми розуміємо, що суспільство чекає саме результатів і прізвища осіб, причетних до цього злочину, але на цей час називати їх поки передчасно», — сказав Князєв.

У вересні 2019 року в Івано-Франківську та Києві арештували подружжя ексвійськових — Владислава та Інну Грищенків з позивними «Буча» та «Пума». Їх підозрювали у замаху на вбивство чоловіка у Косові.

7 жовтня 2019 року міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда у блозі на УП пообіцяла пильно стежити за справою Владислава Грищенка.

10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. Раніше Зеленський заслухав доповідь глави Нацполіції Сергія Князєва про хід розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

10 жовтня 2019 року під час доповіді поліцейських про стан справи колеги Шеремета Даріас Богуцький та Едуард Чекін передали президенту Зеленському власне розслідування його вбивства. У матеріалах вони заявляють, що вбити Павла могли через його розслідування щодо зникнення телеоператора ОРТ Дмитра Завадського, з яким працював Павло у Білорусі.

18 жовтня 2019 року сестра Івана Вакуленка знайшла його у своїй квартирі з вогнепальним пораненням в голову і звернулась до поліції.

21 жовтня 2019 року прес-секретар Наталія Федоровська повідомила, що поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією за статтею вбивство, однак пізніше справу перекваліфікували на "самогубство".

5 листопада 2019 року у Києві пройшла хвиля обшуків у ветеранському середовищі. Засновник Pizza Veterano Леонід Остальцев повідомляв, що правоохоронці проводили обшуки в закладі. Близько 3 років тому там працювала Інна Грищенко.

Напередодні свого затримання Інна Грищенко розповіла виданню Insider, що Вакуленка викликали на допит у справі Шеремета. Про це він розповів їй за два дні до смерті – 16 жовтня. Допит мав відбутись 21 жовтня.

9 грудня 2019 року АТО Владислав Грищенко, підозрюваний у замаху на вбивство в Івано-Франківській області, заявив, що слідство пропонувало йому визнати себе винним у справі вбивства журналіста Павла Шеремета в обмін на звільнення Інни Грищенко з-під варти. Про це він заявив в Печерському райсуді Києва.

2019-2020: Результати розслідування та затримання фігурантів

12 грудня 2019 року заступник голови Нацполіції - начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що слідство вважає основним мотивом вбивства журналіста Павла Шеремета дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета.

Згодом того ж дня у Міністерстві внутрішніх справ відбувся брифінг, на якому Аваков розповів про результати розслідування вбивства Павла Шеремета. На брифінгу також виступив генеральний прокурор Руслан Рябошапка. Звітував про розслідування начальник кримінальної поліції Євген Коваль. На брифінгу був присутній президент України Володимир Зеленський.

13 грудня 2019 року Арсен Аваков виступив на програмі “Свобода слова Савіка Шустера” на телеканалі “Україна”. Голова МВС повідомив, що поліції не передали записи з чотирьох камер відеоспостереження поблизу місця злочину, які одразу після вибуху поліція збирала разом із працівниками Служби безпеки. Аваков розповів, що також була підозра, що підозрюваним хтось дає інформацію, тому в 2017 році слідство засекретили.

В ефірі Аваков також продемонстрував нову фотографію дівчини, якої не показували на брифінгу 12 грудня, і яка, на думку слідства, привела в дію вибуховий пристрій. За словами міністра, у слідства є гіпотези, хто ця людина, але точно особистості не знають. Водночас, у матеріалах слідства, які оголошували в суді, йдеться, що вибуховий пристрій привела в дію підозрювана Кузьменко.

Аваков також заявив, що підозрювані в цій справі говорили про покровителя, який їх має витягнути, а вбивство журналіста Павла Шеремета було добре технічно підготовленим. Таку заяву Аваков зробив, відповідаючи на питання, чи можуть бути причетні до злочину представники українських або іноземних спецслужб.

13 грудня 2019 року директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко під час ефіру програми “Ваша Свобода” заявив, що сімейна пара Грищенків представляє оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета. Він також не виключив, що їм також можуть бути пред'явлені підозри.

13 грудня 2019 року народна депутатка від партії "Європейська солідарність", ветеранка Яна Зінкевич опублікувала довідку, яка підтверджує, що підозрювана у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь на момент скоєння злочину перебувала в зоні проведення Антитерористичної операції.

14 грудня 2019 року міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда заявила про готовність надати правову допомогу фігурантам справи про вбивство журналіста Шеремета, "не даючи оцінку справи по суті".

16 грудня 2019 року Антоненко передав із СІЗО листа, в якому подякував усім за підтримку і спростував свою причетність до вбивства журналіста.

16 грудня 2019 Адвокат Кузьменко показав активність її телефона напередодні вбивства Шеремета. Адвокат також заявив, що Кузьменко познайомилася з трьома іншими підозрюваними у справі, Грищенками та Дугарь, вже після вбивства Шеремета.

16 грудня 2019 журналісти проекту “Слідство.Інфо” опублікували результати експертиз, на які в основному спирається слідство. Експертну комісію очолив завідувач відділу психологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Юрій Ірхін. Разом зі своїм заступником Андрієм Семенцем він проводив психологічне дослідження на основі аналізу руху і моторики двох людей на відео. Експерти вважають, що Юлія Кузьменко і є тією ж жінкою, яку зафіксували камери відеоспостереження під час закладання вибухівки.

Катерина Педько, судовий експерт лабораторії криміналістичних видів досліджень робила портретне дослідження. на основі відео з камер спостереження у ніч закладання вибухівки. Експертка не змогла ідентифікувати досліджуваних осіб як одну і ту ж саму, посилаючись на “низьку якість зображення” та “несприятливі умови зйомки”.

Третє дослідження, “Криміналістичний аналіз ходи”, яке є складовою комплексної експертизи, провів британець Іван Бірч. У своєму висновку він вважає результати експертизи "умовно-достатнім" доказом того, що особи на відеокадрах є однією й тією ж людиною. Як зауважили журналісти "Слідство.Інфо", таке формулювання не передбачене українським кримінальним законодавством.

20 грудня 2019 стало відомо, що прокурор, який підписував підозри у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, не пройшов атестацію. Раніше цей одіозний представник ГПУ став фігурантом розслідування проекту PROSUD, в якому журналістам вдалося довести, що Лукашенко спромігся придбати квартиру у Києві за 5 гривень, а його дружина – будинок на майже 300 м² за 10 тисяч гривень.

20 грудня 2019 року адвокат Святослав Жерновніков повідомив, що Андрій Антоненко подав позов до суду про захист честі, гідності й ділової репутації до президента України Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції – начальника кримінальної поліції Євгена Коваля.

У ніч з 2 на 3 січня у Києві на вулицях Івана Франка та В'ячеслава Липинського проводили слідчий експеримент у справі вбивства журналіста Павла Шеремета за участі підозрюваної волонтерки Юлії Кузьменко. Відео експерименту оприлюднили у "Радіо Свобода".

3 січня 2020 адвокат Кузьменко Владислав Добош та власник юридичної компанії "Міллер" Масі Найєм заявили, що поліцейські проводили експеримент з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу.

10 січня 2020 року адвокати Антоненка заявили, що прокуратура приховує експертизу про зріст вбивці і попросила суд витребувати документ. Прокурор сказав, що "ця експертиза не має значення", оскільки йому невідомий зріст Антоненка. Суд відмовив у проханні адвокатів. Йдеться про експертизу, яка встановила, що вбивця Шеремета був зростом близько 164-175 см. Водночас, за словами захисту Антоненка, його зріст дорівнює 180 см, що підтверджується записами у військовому квитку.

11 січня 2020 у Службі безпеки України заперечили слова міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, що поліція не отримала відео з чотирьох камер спостереження у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це пресслужба СБУ повідомила у відповіді на запит “Слідства.Інфо”.

СБУ запевнила, що її працівники отримали 4 жорсткі носії інформації із записами камер зовнішнього спостереження на одному з будинків на вулиці Івана Франка – і "без внесення жодних змін у конфігурацію і об’єм матеріалів" передали їх слідчому.

24 січня 2020 року прокурор у справі вбивства Павла Шеремета Сергій Зузак прокоментував заяву адвокатів підозрюваної Яни Дугарь про «ймовірну схожість» дівчини, яка проводила так звану розвідку біля будинку Павла Шеремета, з Яною Дугарь. Він заявив, що адвокати посилаються на дослідницьку частину, а у висновку особи ідентичні.

«В нас є висновок експерта, який підписаний п’ятьма експертами найавторитетнішої експертної установи в Україні. Там вказано чітко, що це одна і та сама особа. Адвокати читають дослідницьку частину, вони не прочитали висновок. В дослідницькій частині можуть деталі певні не сходитися, але в кінці приймається висновок, досліджуючи всі елементи. Він вказує — це одна і та ж особа», — зазначив прокурор.

Сергій Зузак сказав, що слідство допитало у госпіталі №66 у Покровську інших свідків і мають певні сумніви у правдивості показів попередніх свідків, які виступали у суді. З посиланням на слідчих , що вона 22 дні була у самовільному відлученні з місця служби у 2019 році, а також намагалася приховати саперну сумку.

2 лютого 2020 колишня прессекретарка полку поліції "Дніпро-1" та батальйону "Донбас" Василіса Мазурчук опублікувала переписку з речником МВС Артемом Шевченком щодо вбивства журналіста УП Павла Шеремета, де Шевченко нібито зазначає, що "опера-контрики накосячили" і "втягнули людей у мокре".

10 лютого 2020 року стало відомо, що прокурору Зузаку виписали премію.

29 березня 2020 року прокурор у справі Сергій Зузак повідомив, що слідчі Національної поліції просять Офіс генпрокурора продовжити строки досудового слідства у справі вбивства Шеремета за підозрою Яні Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрію Антоненку ще на два місяці — до червня 2020 року. За його словами, для передачі справи до суду зроблено недостатньо, потрібно ще провести низку слідчих дій та близько 20 експертиз.

28 квітня 2020 на засіданні Апеляційного суду адвокат Кузьменко Тарас Безпалий заявив, що його підзахисна потребує лікування в умовах стаціонару. Колегія суддів Київського апеляційного суду відхилила апеляцію захисту і залишила Кузьменко під вартою до 30 травня 2020 року.

20 травня 2020 року Президент України Володимир Зеленський заявив, що зробить кадрові висновки у разі, якщо підозрювані у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета виявляться невинуватими. Про це він сказав на пресконференції за підсумками року його президентства.

21 травня 2020 року адвокати Тарас Безпалий та Дмитро Круговий повідомили, що слідство змінило підозри фігурантам справи про вбивствоа Шеремета. Організаторами слідчі вважають “невстановлених осіб”, провадження про них присвятили окрему кримінальну справу. Водночас підозрюваним додали два склади злочину – умисне знищення майна (ч. 2 ст. 194 ККУ) та зберігання вибухових пристроїв (ч. 1 ст. 263 КК).

22 травня 2020 року адвокат Кузьменко Тарас Безпалий заявив, що слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.

1 червня 2020 року в пресслужбі МВС повідомили, що 38 томів матеріалів досудового розслідування щодо підозрюваних Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь бли виділені в окреме провадження та відкриті для ознайомлення.

5 червня адвокат Антоненка Леонід Маслов у своєму блозі розкритикував проведену МВС експертизу відеозаписів, що стосувалася співставлення Яни Дугарь з жінкою-підривницею. За його словами, "всі експертизи "всі мають однозначно негативні висновки і виконані практично копіпастою". Також він зауважив, що на 12 висновків експерти витратили 6 днів з вихідними включно.

12 червня 2020 року на пресконференції у Запоріжжі Аваков заявив що ні він, ні президент України, не керують слідством і не впливають на судовий процес. Міністр не відповів на питання, чи мав зустріч з президентом Володимиром Зеленським після його пресконференції, і чи пов’язані з цим зміни у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

2019-2020: Хроніка судових засідань

12 грудня 2019 року суддя Печерського суду Сергій Вовк відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт.

13 грудня 2019 року "Радіо Свобода" проводило пряму трансляцію із зали Печерського районного суду Києва, де обирали запобіжний захід п’ятьом підозрюваним у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

13 грудня 2019 року Юлія Кузьменко у суді заявила, що не знала, хто такий шеремет до його загибелі.

20 грудня 2019 року в Апеляційному суді м. Києва мала розглядатися апеляція на запобіжний захід, обраний Юлії Кузьменко. Через неявку прокурорів, адвокат і група підтримки Кузьменко заблокували залу судових засідань і відмовилися випускати із зали саму Юлію Кузьменко. Силовики штурмували залу Апеляційного суду, щоб відтіснити людей.

23 грудня 2019 року Київський апеляційний суд залишив під вартою Андрія Антоненка.

24 грудня 2019 року колишній чоловік лікарки Кузьменко Дмитро у суді заявив, що у ніч вбивства Шеремета вона була вдома.

10 січня 2020 суд відмовився відпустити Антоненка, захист заявляє, що прокуратура приховує дані експертизи зросту.

24 січня 2020 року Печерський суд Києва відпустив медсестру Яну Дугарь, підозрювану у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, під нічний домашній арешт до 8 лютого.

14 лютого 2020 року Апеляційний суд Києва залишив Яну Дугарь під нічним домашнім арештом до 4 квітня.

15 червня 2020 року Київський апеляційний суд переніс на 6 липня розгляд апеляційної скарги на продовження тримання під вартою Андрію Антоненку, підозрюваному у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

6 липня 2020 року під час чергового розгляду апеляції захисту Андрія Антоненка у Київському апеляційному суді журналістів змусили писати клопотання про присутність на засіданні, однак все одно не допустили до зали суду.

6 липня 2020 року Київський апеляційний суд знову переніс розгляд апеляційної скарги захисту Андрія Антоненка щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту.

13 липня 2020 року Апеляційний суд вп'яте відхилив скаргу захисту Андрія Антоненка по запобіжному заходу, залишивши того під арештом до 23 липня.

16 липня 2020 року адвокат Яни Дугарь Денис Ломанов повідомив, що Печерський районний суд Києва пом’якшив запобіжний захід його підзахисній. Дугарь виключили з переліку свідків, з якими не можна спілкуватися військовослужбовцям, з якими вона проходить службу.

Публічні акції, виступи та заяви в підтримку підозрюваних

16 грудня 2019 року у Facebook та Twitter поширився флешмоб «Величність арійської раси», в якому користувачі соцмереж активно висміювали формулювання обвинувачення підозрюваному Андрію Антоненку. Дослівно цитата з підозри, що стала об’єктом жартів та мемів, звучить так:

«Досудовим розслідуванням встановлено, що Антоненко Андрій Сергійович, 02.10.1971 року народження, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності…».

В основу флешмобу поклали цитату «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…», після якої користувачі дописували власні дотепні формулювання.

17 грудня 2019 року біля ГУ Нацполіції у Харківській області у Харкові відбувся концерт-акція на підтримку Антоненка, за участі літераторів Сергія Жадана та Артема Полежаки, гуртів "Папа Карло" та Лінія Маннергейма".

17 грудня 2019 року речник ССО підполковник Олексій Нікіфоров повідомив, Командування Сил спецоперацій клопотало перед судом про пом’якшення запобіжного заходу для Андрія Антоненка та його переведення під домашній арешт.

«Командування готове усіляко сприяти розслідуванню. Розраховуємо на неупереджене об’єктивне слідство», – зазначив Олексій Никифоров. За його словами, жодних запитів від органів слідства до Командування ССО не надходило.

20 грудня 2019 року силовики штурмували залу Апеляційного суду, щоб відтіснити людей, які зібралися на підтримку Юлії Кузьменко. Через неявку прокурорів у суд, адвокат і група підтримки Кузьменко заблокували залу судових засідань і відмовилися випускати із зали саму Юлію Кузьменко, стверджуючи, що залишатимуться там доти, доки не почнеться розгляд справи. Відео штурму в Facebook оприлюднив адвокат Кузьменко Владислав Добош.

22 грудня у Тернополі пройшла акція на підтримку Антоненка.

22 грудня 2019 року на Майдані у Києві почався музичний марафон “Білими нитками” на підтримку арештованих у справі Шеремета. У акції взяли участь близько 20 відомих українських виконавців, музичних гуртів та спікери (волонтери, військові, адвокати та родичі ув'язнених)".

23 грудня 2019 року на засіданні Київського апеляційного суду речник ССО підполковник Олексій Никифоров заявив, що на міні Антоненка можуть бути його відбитки пальців, оскільки вони разом торкалися подарованої виконавцю міни під час фотозйомки.

23 грудня 2019 року на засіданні суду, де розглядали апеляцію на запобіжний захід Антоненку, зібралися люди, які хочуть взяти його на поруки. Таке бажання виявили депутати 8 скликання Оксана Корчинська, Іван Савка, Андрій Левус, чинний нардеп Михайло Бондар, підполковник ЗСУ Олексій Нікіфоров, громадський діяч Олександра Коваль, музикант, лідер гурту Тартак Сашко Положинський.

20 липня 2020 року на акції “Хто вбив Павла? Три роки без відповіді” колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

23 січня 2020 року під Печерським районним судом Києва | пройшла акція “FreeDrKuzmenko”, на яку зібралося близько півсотні людей. Суд мав розглянути зміну запобіжного заходу підозрюваній.

28 січня 2020 року в мережі з'явився кліп на пісню “Сенс” гурту Riffmaster. У ньому знялися відомі українські музиканти, актори, журналісти, режисери та громадські діячі, які виявили бажання підтримати Андрія Антоненка. Режисером та оператором відео стала Олена Божко, режисери монтажу — Віктор Придувалов та Олександр Кулак.

У кліпі знялися Сашко Положинський, Олег Собчук, Соня Сотник, Анастасія Стасік Шевченко, Олександр Фоззі Сидоренко, Сергій Кузін, Женя Галич, Ахтем Сеітаблаєв, Катерина Степанкова, Володимир Балух, Андрій Яценко (Diezel), Дмитро Шуров, Юрій Юрченко (Юркеш), Юрій Макаров, Антон Слєпаков, Римма Зюбіна, Іван Леньо, Лариса Руснак, Олег Фагот Михайлюта, Сергій Мартинюк та інші.

25 травня 2020 року під Офісом президента відбулася акція на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Активісти та друзі підозрюваних заявили, що підозри в справі не обґрунтовані, а їх півроку утримують за ґратами незаконно. За повідомленням hromadske, на акції зібралися близько ста осіб. Акцію також підтримали ультрас київського “Динамо”.

4 червня 2020 року на підтримку підозрюваних виступив лідер гурту Бумбокс Андрій Хливнюк. В своєму Instagram він опублікував відео з вимогою справедливості стосовно затриманих за підозрою у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

9 червня 2020 року на Facebook-сторінці руху Free Dr Kuzmenko було опубліковано текст відкритого листа до президента Володимира Зеленського. Автори та підписанти листа вимагають “забезпечити прозорість і неупередженість судового процесу” щодо всіх трьох обвинувачених у вбивстві Шеремета. 10 червня цей лист опублікував на своїй сторінці і режисер Олег Сенцов.

25 червня 2020 року під стінами ізолятора тимчасового тримання у Києві друзі, родичі та музиканти влаштували акцію на підтримку фігурантів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко. Для затриманих провели невеличкий концерт. Підтримати фігурантів прийшли Фагот (гурт ТНМК), Сергій Кузін, Соня Сотник, Анатолій Векслярський та інші музиканти, а також одна з підозрюваних у справі Шеремета Яна Дугарь, яку раніше відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

28 червня 2020 року у саду Шевченка в Харкові пройшла акція “Білими нитками”. У концерті взяли участь музиканти гуртів “Яри”, “Папа Карло”, “Село і Люди”, “Транс-Формер”, а також активісти Харківського Євромайдану, волонтери, учасники АТО/ООС. Акція зібрала до сотні учасників.

3 липня 2020 року відомий український кримськотатарський актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв опублікував у себе в Facebook відеозвернення на підтримку затриманих у справі Шеремета. Він вимагав від влади прозорого розслідування ,та взяття до уваги усіх доказів невинуватості затриманих, а також закликав своїх підписників прийти на акцію підтримки наступного дня.

4 липня 2020 року у 20 містах України пройшли масові акції “200 днів брехні”. До акцій долучилися активісти Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова, Запоріжжя, Луцька, Житомира, Вінниці, Рівного, Черкас, Чернігова, Полтави, Тернополя та Кам'янець-Подільського. У програмі ТСН на телеканалі 1+1 вийшов сюжет про подію.

21 липня 2020 року під стінами Міністерства внутрішніх справ у Києві відбулась акція "7 гріхів Авакова". Активісти зібралися у день загибелі журналіста Павла Шеремета, аби нагадати, що ця справа є одним із так званих "гріхів" Авакова. Учасники викрикували вже традиційні гасла "Аваков – чорт", "Авакова геть".