Відмінності між версіями «Юрія Іллєнка 30, маєток Баккалинського»
Admin (обговорення | внесок) |
Admin (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
<div class="box-1"></div><div class="box-text"><span class="link-proof target">[[:File:Звільнення Довгого.png|{{#tip-text: Зелені посилання | Скріншот зі стенограми засідання Киівради, посилання на джерело в описі файла}}]]</span> - це пруфи, а <span class="link-external">[https://clarity-project.info/about блакитні посилання]</span> це реєстри </div> | <div class="box-1"></div><div class="box-text"><span class="link-proof target">[[:File:Звільнення Довгого.png|{{#tip-text: Зелені посилання | Скріншот зі стенограми засідання Киівради, посилання на джерело в описі файла}}]]</span> - це пруфи, а <span class="link-external">[https://clarity-project.info/about блакитні посилання]</span> це реєстри </div> | ||
<hr> | <hr> | ||
− | <p>За даними історико-культурного довідника <span class="link-proof target">[https://renovationmap.org/building/2NrL3 {{#tip-text: Мапа Реновації | Посилання на сайт проекту "Мапа Реновації"}}]</span>, цей одноповерховий будинок був побудований у 1899-1901 роках і належав Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах.< | + | <p>За даними історико-культурного довідника <span class="link-proof target">[https://renovationmap.org/building/2NrL3 {{#tip-text: Мапа Реновації | Посилання на сайт проекту "Мапа Реновації"}}]</span>, цей одноповерховий будинок був побудований у 1899-1901 роках і належав Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах.<br> |
[[File:Маєток Баккалінського.png|міні|Вид на маєток з вулиці, <span class="link-proof target">[https://www.google.com/maps/place/%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F+%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%B0,+30,+%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2,+02000/@50.4686831,30.469455,3a,75y,352.24h,99.87t/data=!3m6!1e1!3m4!1siB0YwUV_wvZdg0aeUCVvtg!2e0!7i13312!8i6656!4m13!1m7!3m6!1s0x40d4cdd09e35b97b:0xc9fb1769aec06e3c!2z0LLRg9C70LjRhtGPINCu0YDRltGPINCG0LvQu9GU0L3QutCwLCAzMCwg0JrQuNGX0LIsIDAyMDAw!3b1!8m2!3d50.468976!4d30.469387!3m4!1s0x40d4cdd09e35b97b:0xc9fb1769aec06e3c!8m2!3d50.468976!4d30.469387 {{#tip-text: GoogleMaps | Посилання на фото GoogleMaps}}]</span>, 2021 рік]] | [[File:Маєток Баккалінського.png|міні|Вид на маєток з вулиці, <span class="link-proof target">[https://www.google.com/maps/place/%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F+%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%B0,+30,+%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2,+02000/@50.4686831,30.469455,3a,75y,352.24h,99.87t/data=!3m6!1e1!3m4!1siB0YwUV_wvZdg0aeUCVvtg!2e0!7i13312!8i6656!4m13!1m7!3m6!1s0x40d4cdd09e35b97b:0xc9fb1769aec06e3c!2z0LLRg9C70LjRhtGPINCu0YDRltGPINCG0LvQu9GU0L3QutCwLCAzMCwg0JrQuNGX0LIsIDAyMDAw!3b1!8m2!3d50.468976!4d30.469387!3m4!1s0x40d4cdd09e35b97b:0xc9fb1769aec06e3c!8m2!3d50.468976!4d30.469387 {{#tip-text: GoogleMaps | Посилання на фото GoogleMaps}}]</span>, 2021 рік]] | ||
− | + | Наразі '''маєток знаходиться під загрозою знищення''' - у квітні 2021 року депутати Київради віддали землю під ним для нового будівництва компанії <span class="link-external">[https://clarity-project.info/edr/42297628 Амелін-30]</span>.</p> | |
<p></p> | <p></p> | ||
Версія за 10:10, 21 травня 2021
За даними історико-культурного довідника Мапа Реновації, цей одноповерховий будинок був побудований у 1899-1901 роках і належав Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах.
Наразі маєток знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати Київради віддали землю під ним для нового будівництва компанії Амелін-30.
Зміст
Роль депутатів та фракцій Київради[ред.]
Проект рішення та постійні комісії[ред.]
Ключова фігура у процесі рятування пам'ятки від знищення. Киянин, кандидат фізико-математичних наук, доцент Національного авіаційного університету. З 1992 року разом з родиною проживає в одній з квартир садиби.
Голосування на пленарних засіданнях[ред.]
Олександр Дядюк
Правозахисник, який на громадських засадах представляв інтереси Глухова у судах, звертався зі скаргами до прокуратури та мерії та відвідував засідання комісїй КМДА впродовж багатьох років боротьби за збереження садиби.