Відмінності між версіями «Справа про вбивство Павла Шеремета»
Editor (обговорення | внесок) |
Editor (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
</p> | </p> | ||
__TOC__ | __TOC__ | ||
+ | ==Коротко== | ||
+ | <p>20 липня 2016 року у Києві був убитий відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. О 7:45 автомобіль, в якому він їхав, підірвали на розі вулиць Франка та Богдана Хмельницького. Від отриманих травм та больового шоку журналіст загинув у кареті швидкої. Прокуратура кваліфікувала злочин за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».</p> | ||
+ | <p>Прозорого розслідування цієї справи та покарання вбивць і замовників вимагали іноземні лідери та представники міжнародних правозахисних організацій. Українські високопосадовці називали розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Однак, попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, перегляд понад 150 терабайтів відео з камер спостереження, протягом трьох з половиною років з часу вбивства журналіста у справі Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.</p> | ||
+ | <p>12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Аваков оголосив про розкриття справи і арешт п’яти підозрюваних. Трьома головними підозрюваними були названі музикант Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. В момент брифінгу у їхніх оселях тривали обшуки, трьох фігурантів було затримано. Справу передали до Печерського суду. </p> | ||
+ | <p>За попередньою версією слідства, організатором вбивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство журналіста. На думку слідчих, Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, на думку слідчих, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.</p> | ||
+ | <p>У справі також фігурують добровольці Інна та Владислав Грищенки (“Пума” та “Буча”), начебто відповідальні за виготовлення вибухівки, однак їм не було пред’явлено підозри. Подружжя затримали по іншій справі про замах на вбивство підприємця в Івано-Франківській області в 2018 році. Тоді машина, під яку заклали схожу бомбу, не підірвалася, а на вибухівці знайшли відбитки раніше судимого Грищенка. </p> | ||
+ | <p>У травні 2020 року, після додаткового розслідування, слідство перекваліфікувало справу: Антоненко вважається виконавцем злочину, пасажі про “велич арійської раси” з підозри прибрали, в якості мотиву вказали “дестабілізацію в країні”. Розслідування щодо організаторів та замовників вбивства виокремили в іншу справу, розслідування якої триває.</p> | ||
+ | <p>Затримані заперечують свою причетність до вбивства. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. Адвокат Антоненка Леонід Маслов виклав головні аргументи захисту у презентації. </p> | ||
== Дійові особи == | == Дійові особи == |
Версія за 19:30, 29 липня 2020
Вбивство білоруського, російського та українського журналіста В’ячеслава Шеремета - один з найбільш резонансних злочинів, скоєних в Україні після Майдану.
Розслідування тривало три з половиною роки без помітних проривів, а завершенню і оприлюдненню його результатів передувала заява президента Зеленського з натяком на можливу відставку голови МВС у разі, якщо справу Шеремета не буде розкрито. Підозри у скоєнні злочину отримали представники волонтерського руху та учасники ООС, яких утримують під вартою без прямих доказів за наявності алібі.
Зухвалий злочин, затягнуте розслідування, посилений політичний тиск і соціальне напруження від подальшого розгляду справи у суді стали справжнім випробуванням для родини і друзів загиблого, правоохоронних органів країни, волонтерського руху, незалежної журналістики та українського суспільства в цілому.
На підтримку затриманих у мережі ведеться кампанія з хештегами #FreeDrKuzmenko, #FreeRiff, #FreeDugar.
Коротко[ред.]
20 липня 2016 року у Києві був убитий відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. О 7:45 автомобіль, в якому він їхав, підірвали на розі вулиць Франка та Богдана Хмельницького. Від отриманих травм та больового шоку журналіст загинув у кареті швидкої. Прокуратура кваліфікувала злочин за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
Прозорого розслідування цієї справи та покарання вбивць і замовників вимагали іноземні лідери та представники міжнародних правозахисних організацій. Українські високопосадовці називали розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Однак, попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, перегляд понад 150 терабайтів відео з камер спостереження, протягом трьох з половиною років з часу вбивства журналіста у справі Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Аваков оголосив про розкриття справи і арешт п’яти підозрюваних. Трьома головними підозрюваними були названі музикант Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. В момент брифінгу у їхніх оселях тривали обшуки, трьох фігурантів було затримано. Справу передали до Печерського суду.
За попередньою версією слідства, організатором вбивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство журналіста. На думку слідчих, Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, на думку слідчих, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.
У справі також фігурують добровольці Інна та Владислав Грищенки (“Пума” та “Буча”), начебто відповідальні за виготовлення вибухівки, однак їм не було пред’явлено підозри. Подружжя затримали по іншій справі про замах на вбивство підприємця в Івано-Франківській області в 2018 році. Тоді машина, під яку заклали схожу бомбу, не підірвалася, а на вибухівці знайшли відбитки раніше судимого Грищенка.
У травні 2020 року, після додаткового розслідування, слідство перекваліфікувало справу: Антоненко вважається виконавцем злочину, пасажі про “велич арійської раси” з підозри прибрали, в якості мотиву вказали “дестабілізацію в країні”. Розслідування щодо організаторів та замовників вбивства виокремили в іншу справу, розслідування якої триває.
Затримані заперечують свою причетність до вбивства. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. Адвокат Антоненка Леонід Маслов виклав головні аргументи захисту у презентації.
Дійові особи[ред.]
Обвинувачувані[ред.]
Андрій “Riffmaster” Антоненко - поет, музикант, засновник і фронтмен гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Автор неофіційного гімну Сил спеціальних операцій «Тихо прийшов, тихо пішов». За версією слідства був спочатку організатором, а пізніше - виконавцем вбивства Павла Шеремета
Юлія “Ліса” Кузьменко - дитячий хірург, завідуюча відділенням в клініці "Охматдит", активна волонтерка. За версією слідства, була виконавицею вбивства, заклавши вибухівку під автомобіль, в якому загинув Шеремет.
Яна Дугарь - українська волонтерка, старший бойовий медик, сержант 25-ї повітряно десантної бригади. За версією слідства, проводила розвідку на місці майбутнього вбивства Шеремета.
Владислав “Буча” Грищенко - учасник ООС, в добровольчому корпусі він займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади.
Інна “Пума” Грищенко - до фронту працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу. Після фронту – була співзасновницею ветеранської ресторації "Патріот" у Львові, працювала у Pizza Veterano, де в день її затримання відбулись обшуки.
Петро Кіян - цивільний чоловік Юлії Кузьменко. У справі фігурує як “Електрик”. Учасник Самооборони Майдану, воював в АТО.
Іван “Пістолет” Вакуленко - підозрюваний у справі, який покінчив життя самогубством після виклику на допит. Товариш подружжя Грищенків, якого також підозрювали у замаху на вбивство місцевого авторитета у місті Косів на Івано-Франківщині. Ветеран АТО, секретар спілки ветеранів АТО Деснянського району Києва, засновник громадської організації "Ветеранський рух України".
Захист[ред.]
Леонід Маслов - адвокат Андрія Антоненка. Екс-член Громадської ради доброчесності (офіційний орган оцінювання суддів), старший розвідник 92 ОМБр (в резерві).
Святослав Жерновніков - адвокат Антоненка
Костянтин Татарченко - адвокат Антоненка
Станіслав Кулик - адвокат Антоненка
Влад Добош - адвокат Юлії Кузьменко
Тарас Безпалий - адвокат Кузьменко
Віталій Коломиєць - адвокат Яни Дугарь
Загалом інтереси підозрюваних представляють 13 адвокатів.
Обвинувачення[ред.]
Олександр Лукашенко - прокурор, начальник Управління нагляду за дотриманням законів Національною поліцією Генпрокуратури. Підписав підозри у справі про вбивство Шеремета
Сергій Зузак - прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді.
Судді[ред.]
Сергій Вовк - суддя Печерського суду, в якому розглядається справа про вбивство Шеремета. Затвердив підозри трьом головним фігурантам справи.
Віталій Писанець - суддя Печерського районного суду міста Києва, у якому розглядають справу.