Відмінності між версіями «Справа про вбивство Павла Шеремета»

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(2016-2019: Вбивство і розслідування)
(2016-2019: Вбивство і розслідування)
Рядок 63: Рядок 63:
 
<p>На прес-конференції також <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/02/8/7134827/ {{#tip-text: оприлюднили| Посилання на сайт УП}}] відеоінформацію про осіб, які можуть бути причетними до вбивства Шеремета. Однак на даному етапі розслідування в МВС вирішили не розповсюджувати фотороботи цих осіб.</p>
 
<p>На прес-конференції також <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/02/8/7134827/ {{#tip-text: оприлюднили| Посилання на сайт УП}}] відеоінформацію про осіб, які можуть бути причетними до вбивства Шеремета. Однак на даному етапі розслідування в МВС вирішили не розповсюджувати фотороботи цих осіб.</p>
 
<p>Глава МВС <span class="link-proof target">[https://www.youtube.com/watch?v=WW6kn5sVOUI {{#tip-text: розповів| Посилання на Youtube-трансляцію}}], що слідство не виключає версію замовного вбивства Шеремета. За його словами, це замовлення могло надійти з Росії.</p>
 
<p>Глава МВС <span class="link-proof target">[https://www.youtube.com/watch?v=WW6kn5sVOUI {{#tip-text: розповів| Посилання на Youtube-трансляцію}}], що слідство не виключає версію замовного вбивства Шеремета. За його словами, це замовлення могло надійти з Росії.</p>
<p>'''10 травня 2017 року''' журналісти з <span class="link-proof target">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE {{#tip-text: проекту «Слідство.Інфо»| Посилання на Вікіпедію}}] <span class="link-proof target">[https://youtu.be/MA6OsF10Fa0 оприлюднили| Посилання на Youtube}}] документальний фільм “Вбивство Павла”, який базується на незалежному розслідуванні вбивства журналіста. Розслідування проводили спільно з колегами з <span class="link-proof {{#tip-text: target">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 {{#tip-text: міжнародної мережі OCCRP| Посилання на Вікіпедію}}]. Над фільмом працювали: Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисер: Метт Сарнецкі. </p>
+
<p>'''10 травня 2017 року''' журналісти з <span class="link-proof target">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE {{#tip-text: проекту «Слідство.Інфо»| Посилання на Вікіпедію}}] <span class="link-proof target">[https://youtu.be/MA6OsF10Fa0 {{#tip-text: оприлюднили| Посилання на Youtube}}] документальний фільм “Вбивство Павла”, який базується на незалежному розслідуванні вбивства журналіста. Розслідування проводили спільно з колегами з <span class="link-proof {{#tip-text: target">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 {{#tip-text: міжнародної мережі OCCRP| Посилання на Вікіпедію}}]. Над фільмом працювали: Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисер: Метт Сарнецкі. </p>
 
<p>Журналістам вдалося виявити низку недоліків у розслідуванні злочину: багато свідків не ідентифіковано, важливе відео не було виявлене чи взяте до уваги, людина з місця злочину, яка пов'язана зі спецслужбами, - не допитана.</p>
 
<p>Журналістам вдалося виявити низку недоліків у розслідуванні злочину: багато свідків не ідентифіковано, важливе відео не було виявлене чи взяте до уваги, людина з місця злочину, яка пов'язана зі спецслужбами, - не допитана.</p>
 
<p>Зокрема, журналісти з'ясували, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.</p>
 
<p>Зокрема, журналісти з'ясували, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.</p>

Версія за 15:13, 4 серпня 2020

Ви дивитесь на тестову версію енциклопедії громадського активіста, інформація може швидко змінюватися і доповнюватися
Імена посадових осіб є посиланнями на мультіреєстр Clarity Project

Вбивство білоруського, російського та українського журналіста В’ячеслава Шеремета - один з найбільш резонансних злочинів, скоєних в Україні після Майдану.

Розслідування тривало три з половиною роки без помітних проривів, а завершенню і оприлюдненню його результатів передувала заява президента Зеленського з натяком на можливу відставку голови МВС у разі, якщо справу Шеремета не буде розкрито. Підозри у скоєнні злочину отримали представники волонтерського руху та учасники ООС, яких утримують під вартою без прямих доказів за наявності алібі.

Зухвалий злочин, затягнуте розслідування, посилений політичний тиск і соціальне напруження від подальшого розгляду справи у суді стали справжнім випробуванням для родини і друзів загиблого, правоохоронних органів країни, волонтерського руху, незалежної журналістики та українського суспільства в цілому.

На підтримку затриманих у мережі ведеться кампанія з хештегами #FreeDrKuzmenko, #FreeRiff, #FreeDugar.

Коротко[ред.]

20 липня 2016 року у Києві був убитий відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. О 7:45 автомобіль, в якому він їхав, підірвали на розі вулиць Франка та Богдана Хмельницького. Від отриманих травм та больового шоку журналіст загинув у кареті швидкої. Прокуратура кваліфікувала злочин за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Прозорого розслідування цієї справи та покарання вбивць і замовників вимагали іноземні лідери та представники міжнародних правозахисних організацій. Українські високопосадовці називали розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Однак, попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, перегляд понад 150 терабайтів відео з камер спостереження, протягом трьох з половиною років з часу вбивства журналіста у справі Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Аваков оголосив про розкриття справи і арешт п’яти підозрюваних. Трьома головними підозрюваними були названі музикант Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. В момент брифінгу у їхніх оселях тривали обшуки, трьох фігурантів було затримано. Справу передали до Печерського суду.

За попередньою версією слідства, організатором вбивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство журналіста. На думку слідчих, Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, на думку слідчих, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

У справі також фігурують добровольці Інна та Владислав Грищенки (“Пума” та “Буча”), начебто відповідальні за виготовлення вибухівки, однак їм не було пред’явлено підозри. Подружжя затримали по іншій справі про замах на вбивство підприємця в Івано-Франківській області в 2018 році. Тоді машина, під яку заклали схожу бомбу, не підірвалася, а на вибухівці знайшли відбитки раніше судимого Грищенка.

У травні 2020 року, після додаткового розслідування, слідство перекваліфікувало справу: Антоненко вважається виконавцем злочину, пасажі про “велич арійської раси” з підозри прибрали, в якості мотиву вказали “дестабілізацію в країні”. Розслідування щодо організаторів та замовників вбивства виокремили в іншу справу, розслідування якої триває.

Затримані заперечують свою причетність до вбивства. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. Адвокат Антоненка Леонід Маслов виклав головні аргументи захисту у презентації.

Дійові особи[ред.]

Обвинувачувані[ред.]

Андрій “Riffmaster” Антоненко - поет, музикант, засновник і фронтмен гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Автор неофіційного гімну Сил спеціальних операцій «Тихо прийшов, тихо пішов». За версією слідства був спочатку організатором, а пізніше - виконавцем вбивства Павла Шеремета

Юлія “Ліса” Кузьменко - дитячий хірург, завідуюча відділенням в клініці "Охматдит", активна волонтерка. За версією слідства, була виконавицею вбивства, заклавши вибухівку під автомобіль, в якому загинув Шеремет.

Яна Дугарь - українська волонтерка, старший бойовий медик, сержант 25-ї повітряно десантної бригади. За версією слідства, проводила розвідку на місці майбутнього вбивства Шеремета.

Владислав “Буча” Грищенко - учасник ООС, в добровольчому корпусі він займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади.

Інна “Пума” Грищенко - до фронту працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу. Після фронту – була співзасновницею ветеранської ресторації "Патріот" у Львові, працювала у Pizza Veterano, де в день її затримання відбулись обшуки.

Петро Кіян - цивільний чоловік Юлії Кузьменко. У справі фігурує як “Електрик”. Учасник Самооборони Майдану, воював в АТО.

Іван “Пістолет” Вакуленко - підозрюваний у справі, який покінчив життя самогубством після виклику на допит. Товариш подружжя Грищенків, якого також підозрювали у замаху на вбивство місцевого авторитета у місті Косів на Івано-Франківщині. Ветеран АТО, секретар спілки ветеранів АТО Деснянського району Києва, засновник громадської організації "Ветеранський рух України".

Захист[ред.]

Леонід Маслов - адвокат Андрія Антоненка. Екс-член Громадської ради доброчесності (офіційний орган оцінювання суддів), старший розвідник 92 ОМБр (в резерві).

Святослав Жерновніков - адвокат Антоненка

Костянтин Татарченко - адвокат Антоненка

Станіслав Кулик - адвокат Антоненка

Влад Добош - адвокат Юлії Кузьменко

Тарас Безпалий - адвокат Кузьменко

Віталій Коломиєць - адвокат Яни Дугарь

Загалом інтереси підозрюваних представляють 13 адвокатів.

Обвинувачення[ред.]

Олександр Лукашенко - прокурор, начальник Управління нагляду за дотриманням законів Національною поліцією Генпрокуратури. Підписав підозри у справі про вбивство Шеремета

Сергій Зузак - прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді.

Судді[ред.]

Сергій Вовк - суддя Печерського суду, в якому розглядається справа про вбивство Шеремета. Затвердив підозри трьом головним фігурантам справи.

Віталій Писанець - суддя Печерського районного суду міста Києва, у якому розглядають справу.

2016-2019: Вбивство і розслідування[ред.]

Вранці 20 липня 2016 року Павло Шеремет вийшов з під'їзду по вулиці Франка і сів у припаркований під будинком автомобіль Subaru, який належав його цивільній дружині Олені Притулі, шеф-редактору видання “Українська Правда”. На перехресті вулиць Франка і Богдана Хмельницького автомобіль вибухнув. Шеремет помер у кареті швидкої допомоги. Причина смерті: потужна крововтрата та больовий шок.

Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що на місці трагедії працюють керівники МВС та СБУ.

Прокурор міста Києва Роман Говда повідомив з місця події, що поліція кваліфікувала злочин за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". Розслідування доручили СУ ГУ НП в місті Києві, процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва.

20 липня 2016 року Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов повідомив, що на місці загибелі журналіста Павла Шеремета працюють керівники МВС і Служби безпеки.

20 липня 2016 року тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе повідомила, що українські силовики створюють оперативну групу для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, а у розслідуванні вбивства будуть задіяні також представники ФБР.

4 серпня 2016 року старший групи прокурорів ГПУ Андрій Шевченко під час брифінгу повідомив, що спеціалісти ФБР в лабораторіях у США продовжують вивчати якісний склад вибухового пристрою, унаслідок вибуху якого загинув журналіст Павло Шеремет. Шевченко зазначив, що на деяких кадрах видно риси облич підозрюваних. Встановлено, що зріст підозрюваного чоловіка 168-175 см, він носить "іспанську" борідку, його напарниця на 5 см нижча.

16 серпня 2016 року Національна поліція повідомила про результати службового розслідування щодо заступника керівника Нацполіції Вадима Трояна. Інформація про те, що він нібито організовував стеження за журналістом "Української правди" Павлом Шереметом, не підтвердилася.

8 лютого 2017 року в МВС провели пресконференцію за участю Авакова та керівництва Нацполіції щодо ходу розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

Заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко заявив| Посилання на Інтерфакс-Україна}}, що версія про вбивство Шеремета у зв'язку з професійною діяльністю розглядається як пріоритетна.

Правоохоронці відзвітували, що у ході слідства було допитано понад 1000 осіб, призначено 16 експертиз, обсяг вилученого відео – понад 150 терабайт.

На прес-конференції також оприлюднили відеоінформацію про осіб, які можуть бути причетними до вбивства Шеремета. Однак на даному етапі розслідування в МВС вирішили не розповсюджувати фотороботи цих осіб.

Глава МВС розповів, що слідство не виключає версію замовного вбивства Шеремета. За його словами, це замовлення могло надійти з Росії.

10 травня 2017 року журналісти з проекту «Слідство.Інфо» оприлюднили документальний фільм “Вбивство Павла”, який базується на незалежному розслідуванні вбивства журналіста. Розслідування проводили спільно з колегами з <span class="link-proof target">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 '"`UNIQ--item-25--QINU`"']. Над фільмом працювали: Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисер: Метт Сарнецкі. </p> <p>Журналістам вдалося виявити низку недоліків у розслідуванні злочину: багато свідків не ідентифіковано, важливе відео не було виявлене чи взяте до уваги, людина з місця злочину, яка пов'язана зі спецслужбами, - не допитана.</p> <p>Зокрема, журналісти з'ясували, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.</p> <p>'''10 травня 2017 року''' один з авторів журналістського розслідування справи Шеремета Дмитро Гнап <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/05/10/7143499/ '"`UNIQ--item-26--QINU`"'], що працівники СБУ вилучили сервер із відео з камер спостереження в одному з магазинів поблизу будинку вбитого журналіста "Української правди" Павла Шеремета, і повернули його порожнім. За його словами, власник магазину розповів, що працівники СБУ вилучили сервер із відеозаписами, а коли повернули його, з'ясувалося, що всі файли з інформацією за 2 тижні, були видалені.</p> <p>'''15 травня 2017 року''' Колишній співробітник СБУ Ігор Устименко, який передував під будинком Павла Шеремета в ніч, коли закладали вибухівку під авто журналіста, <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/05/15/7143975/ '"`UNIQ--item-27--QINU`"'] на допит до Нацполіції. Про це "Українській правді" повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало.</p> <p>'''23 травня 2017 року''' заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/05/23/7144762/ '"`UNIQ--item-28--QINU`"'], що після вилучення працівниками СБУ камер спостереження в районі вбивства журналіста Павла Шеремета, на окремих із них повністю зникав запис. </p> <p>'''У травні 2017 року''' глава Нацполіції Сергій Князєв <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2017/05/19/7144378/ '"`UNIQ--item-29--QINU`"'] помилки співробітників поліції в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета. В інтерв'ю журналу "Фокус" він заявив: "Не виключено (що були помилки), враховуючи, що вбивство не розкрите". За його словами, слідство в даному розслідуванні ще не вийшло на фінішну пряму.</p> <p>'''12 липня 2017 року''' Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/dopovid-pro-vbyvstvo-sheremeta-vidsutnist-rezultativ-i-vymoha-mizhnarodnoho-rozsliduvannia '"`UNIQ--item-30--QINU`"'] доповідь щодо розслідування вбивства Шеремета під назвою «Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів».</p> <p>'''13 квітня 2018 року''' заступник глави Служби безпеки України Віктор Кононенко на брифінгу у Києві <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/za-maizhe-2-roky-slidstvo-ne-zibralo-dokazovoi-bazy-u-spravi-pro-vbyvstvo-sheremeta-sbu '"`UNIQ--item-31--QINU`"'], що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.</p> <p>'''17 квітня 2018 року''' Співзасновник OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project/Центр дослідження корупції й організованої злочинності) Дрю Салліван <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/articles/2018/04/17/7177598/ '"`UNIQ--item-32--QINU`"'], що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста Павла Шеремета. Журналіст також назвав вбивство Шеремета так само, як і вбивство Георгія Гонгадзе, політично вмотивованим. Про це він сказав в інтерв'ю «Українській правді».</p> <p>'''20 липня 2018 року''' медійні та правозахисні організації <span class="link-proof target">[https://detector.media/community/article/139489/2018-07-20-mediini-ta-pravozakhisni-organizatsii-vimagayut-publichnogo-zvitu-vid-pravookhorontsiv-pro-rozsliduvannya-vbivstva-pavla-sheremeta/ '"`UNIQ--item-33--QINU`"'] з вимогою до Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України надати публічний звіт про перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Звернення підписали 29 медійних та правозахисних організацій, зокрема «Детектор медіа», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група, ГО «Громадське телебачення». </p> <p>'''20 липня 2018 року''' прес-секретар Генеральної прокуратури Андрій Лисенко у Facebook <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2087788621470167&set=a.1556544804594554.1073741827.100007171482737&type=3&theater '"`UNIQ--item-34--QINU`"'], що слідчо-оперативна група з працівників Нацполіції та Служби безпеки України відпрацьовує чотири основні версії щодо мотивів вбивства журналіста Павла Шеремета.</p> <p>Перша версія слідства — це професійна журналістська діяльність Шеремета, друга — особисті неприязні стосунки, третя —дестабілізація обстановки в України, четверта — «помилка об’єкту» (автомобіль, який вибухнув, належав не Шеремету, а іншій особі — Олені Притулі).</p> <p>'''24 травня 2019 року''' генпрокурор Юрій Луценко в інтерв‘ю виданню Liga.net <span class="link-proof target">[https://project.liga.net/projects/lutsenko_2019/?fbclid=IwAR0c14rQZ0uJVU534K9giOJijJGJsFiS_yMcX82VzPuBCDYxhdDowuZmO0s '"`UNIQ--item-35--QINU`"'] про «серйозний прогрес» у справі Шеремета, але ніяких подробиць не розкрив.</p> <p>'''23 липня 2019 року''' глава Нацполіції Сергій Князєв на брифінгу <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/policiya-vvazhaye-peredchasnim-nazivati-prizvisha-prichetnih-do-vbivstva-sheremeta '"`UNIQ--item-36--QINU`"'], що вбивство журналіста Павла Шеремета досі не розкрите, а поліція вважає передчасним називати прізвища причетних до вбивства Шеремета. Він запевнив, що за три роки слідчі провели великий обсяг роботи з метою встановити замовників, організаторів та виконавців вбивства Шеремета. </p> <p>«Проте злочин не розкрито. Ми розуміємо, що суспільство чекає саме результатів і прізвища осіб, причетних до цього злочину, але на цей час називати їх поки передчасно», — сказав Князєв. <p>'''У вересні 2019 року''' в Івано-Франківську та Києві <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/articles/2019/11/7/7231292/ '"`UNIQ--item-37--QINU`"'] подружжя ексвійськових — Владислава та Інну Грищенків з позивними «Буча» та «Пума». Їх підозрювали у замаху на вбивство чоловіка у Косові. </p> <p>'''7 жовтня 2019 року''' міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда у блозі на УП <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2019/10/7/7228328/ '"`UNIQ--item-38--QINU`"'] пильно стежити за справою Владислава Грищенка.</p> <p>'''10 жовтня 2019 року''' президент Володимир Зеленський <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/zelenskij-pro-spravu-sheremeta-ne-bude-rezultativ-budem-zminyuvati-kerivnictvo-mvs '"`UNIQ--item-39--QINU`"'], що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. Раніше Зеленський <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/ubivstvo-sheremeta-zelenskij-viklikav-na-dopovid-pravoohoronciv-nazhivo '"`UNIQ--item-40--QINU`"'] доповідь глави Нацполіції Сергія Князєва про хід розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.</p> <p>'''10 жовтня 2019 року''' під час доповіді поліцейських про стан справи колеги Шеремета Даріас Богуцький та Едуард Чекін <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/zhurnalisti-peredali-prezidentu-vlasne-rozsliduvannya-vbivstva-pavla-sheremeta '"`UNIQ--item-41--QINU`"'] президенту Зеленському власне розслідування його вбивства. У матеріалах вони заявляють, що вбити Павла могли через його розслідування щодо зникнення телеоператора ОРТ Дмитра Завадського, з яким працював Павло у Білорусі.</p> <p>'''18 жовтня 2019 року''' сестра Івана Вакуленка <span class="link-proof target">[http://www.theinsider.ua/politics/v-spravi-sheremeta-gotuyut-poyavu-novikovih-odnogo-z-nih-vzhe-znayshli-mertvim/ '"`UNIQ--item-42--QINU`"'] його у своїй квартирі з вогнепальним пораненням в голову і звернулась до поліції. </p> <p>'''21 жовтня 2019 року''' прес-секретар Наталія Федоровська <span class="link-proof target">[http://www.theinsider.ua/politics/v-spravi-sheremeta-gotuyut-poyavu-novikovih-odnogo-z-nih-vzhe-znayshli-mertvim/ '"`UNIQ--item-43--QINU`"'], що поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією за статтею вбивство, однак пізніше справу перекваліфікували на "самогубство". </p> <p>'''5 листопада 2019 року''' у Києві <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/diliriya/videos/2629841943775380/ '"`UNIQ--item-44--QINU`"'] хвиля обшуків у ветеранському середовищі. Засновник Pizza Veterano Леонід Остальцев повідомляв, що правоохоронці проводили обшуки в закладі. Близько 3 років тому там працювала Інна Грищенко.</p> <p>Напередодні свого затримання Інна Грищенко <span class="link-proof target">[http://www.theinsider.ua/politics/v-spravi-sheremeta-gotuyut-poyavu-novikovih-odnogo-z-nih-vzhe-znayshli-mertvim/ '"`UNIQ--item-45--QINU`"'] виданню Insider, що Вакуленка викликали на допит у справі Шеремета. Про це він розповів їй за два дні до смерті – 16 жовтня. Допит мав відбутись 21 жовтня.</p> <p>'''9 грудня 2019 року''' АТО Владислав Грищенко, підозрюваний у замаху на вбивство в Івано-Франківській області, <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/9/7234332/ '"`UNIQ--item-46--QINU`"'], що слідство пропонувало йому визнати себе винним у справі вбивства журналіста Павла Шеремета в обмін на звільнення Інни Грищенко з-під варти. Про це він заявив в Печерському райсуді Києва.</p> ==2019-2020: Результати розслідування та затримання фігурантів== <p>'''12 грудня 2019 року''' заступник голови Нацполіції - начальник кримінальної поліції Євген Коваль <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/12/7234685/ '"`UNIQ--item-47--QINU`"'], що слідство вважає основним мотивом вбивства журналіста Павла Шеремета дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні.</p> <p>'''12 грудня 2019 року''' міністр внутрішніх справ Арсен Аваков <span class="link-proof target">[https://twitter.com/places/07d9d6f233880002?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1205116702545121281%7Ctwgr%5E&ref_url=https%3A%2F%2Fhromadske.ua%2Fposts%2Favakov-zayaviv-pro-zatrimannya-figurantiv-u-spravi-vbivstva-pavla-sheremeta '"`UNIQ--item-48--QINU`"'] про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета.</p> <p>Згодом того ж дня у Міністерстві внутрішніх справ відбувся брифінг, на якому Аваков <span class="link-proof target">[https://youtu.be/rS5Pc92fw3c '"`UNIQ--item-49--QINU`"'] про результати розслідування вбивства Павла Шеремета. На брифінгу також виступив генеральний прокурор Руслан Рябошапка. Звітував про розслідування начальник кримінальної поліції Євген Коваль. На брифінгу був присутній президент України Володимир Зеленський.</p> <p>'''13 грудня 2019 року''' Арсен Аваков <span class="link-proof target">[https://www.youtube.com/watch?v=eLdrrbWkzGA '"`UNIQ--item-50--QINU`"'] на програмі “Свобода слова Савіка Шустера” на телеканалі “Україна”. Голова МВС <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/14/7234828/ '"`UNIQ--item-51--QINU`"'], що поліції не передали записи з чотирьох камер відеоспостереження поблизу місця злочину, які одразу після вибуху поліція збирала разом із працівниками Служби безпеки. Аваков розповів, що також була підозра, що підозрюваним хтось дає інформацію, тому в 2017 році слідство засекретили.</p> <p>В ефірі Аваков також <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/14/7234828/ '"`UNIQ--item-52--QINU`"'] нову фотографію дівчини, якої не показували на брифінгу 12 грудня, і яка, на думку слідства, привела в дію вибуховий пристрій. За словами міністра, у слідства є гіпотези, хто ця людина, але точно особистості не знають. Водночас, у матеріалах слідства, які оголошували в суді, йдеться, що вибуховий пристрій привела в дію підозрювана Кузьменко. <p>Аваков також <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/14/7234828/ '"`UNIQ--item-53--QINU`"'], що підозрювані в цій справі говорили про покровителя, який їх має витягнути, а вбивство журналіста Павла Шеремета було добре технічно підготовленим. Таку заяву Аваков зробив, відповідаючи на питання, чи можуть бути причетні до злочину представники українських або іноземних спецслужб. <p>'''13 грудня 2019 року''' директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко під час ефіру <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/30297845.html '"`UNIQ--item-54--QINU`"'] <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/30324525.html '"`UNIQ--item-55--QINU`"'], що сімейна пара Грищенків представляє оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета. Він також не виключив, що їм також можуть бути пред'явлені підозри.</p> <p>'''13 грудня 2019 року''' народна депутатка від партії "Європейська солідарність", ветеранка Яна Зінкевич <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/13/7234709/ '"`UNIQ--item-56--QINU`"'] довідку, яка підтверджує, що підозрювана у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь на момент скоєння злочину перебувала в зоні проведення Антитерористичної операції. </p> <p>'''14 грудня 2019 року''' міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/13/7234709/ '"`UNIQ--item-57--QINU`"'] про готовність надати правову допомогу фігурантам справи про вбивство журналіста Шеремета, "не даючи оцінку справи по суті".</p> <p>'''16 грудня 2019 року''' Антоненко <span class="link-proof target">[https://lb.ua/news/2019/12/16/445044_riffmaster_sizo_poblagodaril_mat.html '"`UNIQ--item-58--QINU`"'] із СІЗО листа, в якому подякував усім за підтримку і спростував свою причетність до вбивства журналіста.</p> <p>'''16 грудня 2019''' Адвокат Кузьменко <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/VadyslavDobosh/posts/1687533844715297 '"`UNIQ--item-59--QINU`"'] активність її телефона напередодні вбивства Шеремета. Адвокат також <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/16/7234941/ '"`UNIQ--item-60--QINU`"'], що Кузьменко познайомилася з трьома іншими підозрюваними у справі, Грищенками та Дугарь, вже після вбивства Шеремета.</p> <p>'''16 грудня 2019''' журналісти проекту “Слідство.Інфо” <span class="link-proof target">[https://www.slidstvo.info/articles/sprava-sheremeta-umovno-dovedeno/ '"`UNIQ--item-61--QINU`"'] результати експертиз, на які в основному спирається слідство. Експертну комісію очолив завідувач відділу психологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Юрій Ірхін. Разом зі своїм заступником Андрієм Семенцем він проводив психологічне дослідження на основі аналізу руху і моторики двох людей на відео. Експерти вважають, що Юлія Кузьменко і є тією ж жінкою, яку зафіксували камери відеоспостереження під час закладання вибухівки.</p> <p>Катерина Педько, судовий експерт лабораторії криміналістичних видів досліджень робила портретне дослідження. на основі відео з камер спостереження у ніч закладання вибухівки. Експертка не змогла ідентифікувати досліджуваних осіб як одну і ту ж саму, посилаючись на “низьку якість зображення” та “несприятливі умови зйомки”. </p> <p>Третє дослідження, “Криміналістичний аналіз ходи”, яке є складовою комплексної експертизи, провів британець Іван Бірч. У своєму висновку він вважає результати експертизи "умовно-достатнім" доказом того, що особи на відеокадрах є однією й тією ж людиною. Як зауважили журналісти "Слідство.Інфо", таке формулювання не передбачене українським кримінальним законодавством.</p> <p>'''20 грудня 2019''' <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/20/7235431/ '"`UNIQ--item-62--QINU`"'], що прокурор, який підписував підозри у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, не пройшов атестацію. Раніше цей одіозний представник ГПУ <span class="link-proof target">[http://blog.prosud.info/lukashenko_oleksandr_oleksandrovich.html '"`UNIQ--item-63--QINU`"'] розслідування проекту PROSUD, в якому журналістам вдалося довести, що Лукашенко спромігся придбати квартиру у Києві за 5 гривень, а його дружина – будинок на майже 300 м² за 10 тисяч гривень.</p> <p>'''20 грудня 2019 року''' адвокат Святослав Жерновніков <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2853796974664877&id=100001038077649 '"`UNIQ--item-64--QINU`"'], що Андрій Антоненко подав позов до суду про захист честі, гідності й ділової репутації до президента України Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції – начальника кримінальної поліції Євгена Коваля. </p> <p>'''У ніч з 2 на 3 січня''' у Києві на вулицях Івана Франка та В'ячеслава Липинського <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/video-yak-prokhodyv-slidchyy-eksperement/30358453.html '"`UNIQ--item-65--QINU`"'] слідчий експеримент у справі вбивства журналіста Павла Шеремета за участі підозрюваної волонтерки Юлії Кузьменко. Відео експерименту оприлюднили у "Радіо Свобода". <p>'''3 січня 2020''' адвокат Кузьменко Владислав Добош та власник юридичної компанії "Міллер" Масі Найєм <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-slidchyj-eksperyment-u-spravi-sheremeta/30357698.html '"`UNIQ--item-66--QINU`"'], що поліцейські проводили експеримент з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу.</p> <p>'''10 січня 2020 року''' адвокати Антоненка <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/10/7236996/ '"`UNIQ--item-67--QINU`"'], що прокуратура приховує експертизу про зріст вбивці і попросила суд витребувати документ. Прокурор сказав, що "ця експертиза не має значення", оскільки йому невідомий зріст Антоненка. Суд відмовив у проханні адвокатів. Йдеться про експертизу, яка встановила, що вбивця Шеремета був зростом близько 164-175 см. Водночас, за словами захисту Антоненка, його зріст дорівнює 180 см, що підтверджується записами у військовому квитку.</p> <p>'''11 січня 2020''' у Службі безпеки України <span class="link-proof target">[https://www.slidstvo.info/news/sbu-zaperechuye-zayavu-avakova-pro-te-shho-politsiyi-ne-peredaly-videozapysy-u-spravi-sheremeta/ '"`UNIQ--item-68--QINU`"'] слова міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, що поліція не отримала відео з чотирьох камер спостереження у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це пресслужба СБУ повідомила у відповіді на запит “Слідства.Інфо”. </p> <p>СБУ <span class="link-proof target">[https://www.slidstvo.info/news/sbu-zaperechuye-zayavu-avakova-pro-te-shho-politsiyi-ne-peredaly-videozapysy-u-spravi-sheremeta/ '"`UNIQ--item-69--QINU`"'], що її працівники отримали 4 жорсткі носії інформації із записами камер зовнішнього спостереження на одному з будинків на вулиці Івана Франка – і "без внесення жодних змін у конфігурацію і об’єм матеріалів" передали їх слідчому.</p> <p>'''24 січня 2020 року''' прокурор у справі вбивства Павла Шеремета Сергій Зузак <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/ekspertiza-chitko-vkazala-sho-na-video-yana-dugar-prokuror-u-spravi-vbivstva-sheremeta-pro-nayavni-dokazi '"`UNIQ--item-70--QINU`"'] заяву адвокатів підозрюваної Яни Дугарь про «ймовірну схожість» дівчини, яка проводила так звану розвідку біля будинку Павла Шеремета, з Яною Дугарь. Він заявив, що адвокати посилаються на дослідницьку частину, а у висновку особи ідентичні.</p> <p>«В нас є висновок експерта, який підписаний п’ятьма експертами найавторитетнішої експертної установи в Україні. Там вказано чітко, що це одна і та сама особа. Адвокати читають дослідницьку частину, вони не прочитали висновок. В дослідницькій частині можуть деталі певні не сходитися, але в кінці приймається висновок, досліджуючи всі елементи. Він вказує — це одна і та ж особа», — зазначив прокурор. </p> <p>Сергій Зузак сказав, що слідство допитало у госпіталі №66 у Покровську інших свідків і мають певні сумніви у правдивості показів попередніх свідків, які виступали у суді. З посиланням на слідчих , що вона 22 дні була у самовільному відлученні з місця служби у 2019 році, а також намагалася приховати саперну сумку.</p> <p>'''2 лютого 2020''' колишня прессекретарка полку поліції "Дніпро-1" та батальйону "Донбас" Василіса Мазурчук <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/vasilisa.dnipro/posts/2509097975886019 '"`UNIQ--item-71--QINU`"'] переписку з речником МВС Артемом Шевченком щодо вбивства журналіста УП Павла Шеремета, де Шевченко <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/02/2/7239162/ '"`UNIQ--item-72--QINU`"'], що "опера-контрики накосячили" і "втягнули людей у мокре".</p> <p>'''10 лютого 2020 року''' <span class="link-proof target">[https://www.rbc.ua/ukr/news/ofis-genprokurora-vypisal-premiyu-prokuroru-1581348718.html '"`UNIQ--item-73--QINU`"'], що прокурору Зузаку виписали премію.</p> <p>'''29 березня 2020 року''' прокурор у справі Сергій Зузак <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/sprava-sheremeta-slidchi-prosyat-prodovzhiti-stroki-dosudovogo-slidstva-do-chervnya '"`UNIQ--item-74--QINU`"'], що слідчі Національної поліції просять Офіс генпрокурора продовжити строки досудового слідства у справі вбивства Шеремета за підозрою Яні Дугарь, Юлії Кузьменко та Андрію Антоненку ще на два місяці — до червня 2020 року. За його словами, для передачі справи до суду зроблено недостатньо, потрібно ще провести низку слідчих дій та близько 20 експертиз.</p> <p>'''28 квітня 2020''' на засіданні Апеляційного суду адвокат Кузьменко Тарас Безпалий <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/04/28/7249723/ '"`UNIQ--item-75--QINU`"'], що його підзахисна потребує лікування в умовах стаціонару. Колегія суддів Київського апеляційного суду відхилила апеляцію захисту і залишила Кузьменко під вартою до 30 травня 2020 року.</p> <p>'''20 травня 2020 року''' Президент України Володимир Зеленський <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-sprava-sheremeta/30623773.html '"`UNIQ--item-76--QINU`"'], що зробить кадрові висновки у разі, якщо підозрювані у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета виявляться невинуватими. Про це він сказав на <span class="link-proof target">[https://youtu.be/VQUtmRYIFCc '"`UNIQ--item-77--QINU`"'] за підсумками року його президентства.</p> <p>'''21 травня 2020 року''' адвокати Тарас Безпалий та Дмитро Круговий <span class="link-proof target">[https://thebabel.com.ua/news/43886-vbivstvo-sheremeta-slidstvo-zminilo-pidozru-yuliji-kuzmenko-andriyu-antonenku-ta-yani-dugar '"`UNIQ--item-78--QINU`"'], що слідство змінило підозри фігурантам справи про вбивствоа Шеремета. Організаторами слідчі вважають “невстановлених осіб”, провадження про них присвятили окрему кримінальну справу. Водночас підозрюваним додали два склади злочину – умисне знищення майна (ч. 2 ст. 194 ККУ) та зберігання вибухових пристроїв (ч. 1 ст. 263 КК).</p> <p>'''22 травня 2020 року''' адвокат Кузьменко Тарас Безпалий <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/22/7252793/ '"`UNIQ--item-79--QINU`"'], що слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває.</p> <p>'''1 червня 2020 року''' в пресслужбі МВС <span class="link-proof target">[https://mvs.gov.ua/ua/news/31292_Rozsliduvannya_vbivstva_Pavla_SHeremeta_kopii_materialiv_dosudovogo_rozsliduvannya_pidgotovleno_usim_pidozryuvanim_i_ih_zahisnikam__Nacpoliciya.htm '"`UNIQ--item-80--QINU`"'], що 38 томів матеріалів досудового розслідування щодо підозрюваних Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь бли виділені в окреме провадження та відкриті для ознайомлення. </p> <p>'''5 червня''' адвокат Антоненка Леонід Маслов у своєму блозі <span class="link-proof target">[https://censor.net.ua/b3200165 '"`UNIQ--item-81--QINU`"'] проведену МВС експертизу відеозаписів, що стосувалася співставлення Яни Дугарь з жінкою-підривницею. За його словами, "всі експертизи "всі мають однозначно негативні висновки і виконані практично копіпастою". Також він <span class="link-proof target">[https://censor.net.ua/b3200165 '"`UNIQ--item-82--QINU`"'], що на 12 висновків експерти витратили 6 днів з вихідними включно. </p> <p>'''12 червня 2020 року''' на <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/victoria.navrotskaya/videos/vb.100000194227124/3615008068515632 '"`UNIQ--item-83--QINU`"'] у Запоріжжі Аваков <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/06/12/7255471/ '"`UNIQ--item-84--QINU`"'] що ні він, ні президент України, не керують слідством і не впливають на судовий процес. Міністр <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-avakov-sprava-sheremeta/30667620.html '"`UNIQ--item-85--QINU`"'] на питання, чи мав зустріч з президентом Володимиром Зеленським після його пресконференції, і чи пов’язані з цим зміни у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.</p> ==2019-2020: Хроніка судових засідань== <p>12 грудня 2019 року суддя Печерського суду Сергій Вовк <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/13/7234778/ '"`UNIQ--item-86--QINU`"'] Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт.</p> <p>'''13 грудня 2019 року''' "Радіо Свобода" <span class="link-proof target">[https://youtu.be/zUWjmr6sk6Y '"`UNIQ--item-87--QINU`"'] пряму трансляцію із зали Печерського районного суду Києва, де обирали запобіжний захід п’ятьом підозрюваним у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. </p> <p>'''13 грудня 2019 року''' Юлія Кузьменко у суді <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/13/7234799/ '"`UNIQ--item-88--QINU`"'], що не знала, хто такий шеремет до його загибелі.</p> <p>'''20 грудня 2019 року''' в Апеляційному суді м. Києва мала розглядатися апеляція на запобіжний захід, обраний Юлії Кузьменко. Через неявку прокурорів, адвокат і група підтримки Кузьменко заблокували залу судових засідань і відмовилися випускати із зали саму Юлію Кузьменко. Силовики <span class="link-proof target">[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2842514-sprava-seremeta-siloviki-sturmuvali-zablokovanij-sud-i-viveli-kuzmenko.html '"`UNIQ--item-89--QINU`"'] залу Апеляційного суду, щоб відтіснити людей.</p> <p>'''23 грудня 2019 року''' Київський апеляційний суд <span class="link-proof target">[https://www.unian.ua/society/10806788-kijivskiy-apelyaciyniy-sud-zalishiv-pidozryuvanogo-u-vbivstvi-sheremeta-andriya-antonenka-pid-vartoyu.html '"`UNIQ--item-90--QINU`"'] Андрія Антоненка.</p> <p>24 грудня 2019 року колишній чоловік лікарки Кузьменко Дмитро у суді <span class="link-proof target">[https://www.unian.ua/society/10808468-eks-cholovik-likarki-kuzmenko-u-sudi-zayaviv-shcho-u-nich-vbivstva-sheremeta-vona-bula-vdoma.html '"`UNIQ--item-91--QINU`"'], що у ніч вбивства Шеремета вона була вдома.</p> <p>'''10 січня 2020''' суд <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/10/7236996/ '"`UNIQ--item-92--QINU`"'] відпустити Антоненка, захист заявляє, що прокуратура приховує дані експертизи зросту.</p> <p>'''24 січня 2020 року''' Печерський суд Києва <span class="link-proof target">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/01/24/7238352/ '"`UNIQ--item-93--QINU`"'] медсестру Яну Дугарь, підозрювану у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, під нічний домашній арешт до 8 лютого.</p> <p>'''14 лютого 2020 року''' Апеляційний суд Києва <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-dugar-lyshytsya-pid-areshtom/30434227.html '"`UNIQ--item-94--QINU`"'] Яну Дугарь під нічним домашнім арештом до 4 квітня.</p> <p>'''15 червня 2020 року''' Київський апеляційний суд <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/FreeAntonenko/posts/167596518084461 '"`UNIQ--item-95--QINU`"'] на 6 липня розгляд апеляційної скарги на продовження тримання під вартою Андрію Антоненку, підозрюваному у вбивстві журналіста Павла Шеремета.</p> <p>'''6 липня 2020 року''' під час чергового розгляду апеляції захисту Андрія Антоненка у Київському апеляційному суді журналістів змусили писати клопотання про присутність на засіданні, однак все одно <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/lera.pavlenko.9/posts/2763295897108579 '"`UNIQ--item-96--QINU`"'] до зали суду. </p> <p>'''6 липня 2020 року''' Київський апеляційний суд знову <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/photo/?fbid=149854676671636&set=a.106793434311094 '"`UNIQ--item-97--QINU`"'] розгляд апеляційної скарги захисту Андрія Антоненка щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту.</p> <p>'''13 липня 2020 року''' Апеляційний суд вп'яте <span class="link-proof target">[https://espreso.tv/news/2020/07/13/antonenka_zalyshyly_pid_vartoyu_do_23_lypnya '"`UNIQ--item-98--QINU`"'] скаргу захисту Андрія Антоненка по запобіжному заходу, залишивши того під арештом до 23 липня.</p> <p>'''16 липня 2020 року''' адвокат Яни Дугарь Денис Ломанов <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3041977175920063&id=100003234314450 '"`UNIQ--item-99--QINU`"'], що Печерський районний суд Києва пом’якшив запобіжний захід його підзахисній. Дугарь виключили з переліку свідків, з якими не можна спілкуватися військовослужбовцям, з якими вона проходить службу.</p> ==Публічні акції, виступи та заяви в підтримку підозрюваних == <p>'''16 грудня 2019 року''' у Facebook та Twitter <span class="link-proof target">[https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/23946/2019-12-16-velichnist-ariiskoi-rasi-shcho-za-novii-fleshmob-poshiryuyut-u-facebook/ '"`UNIQ--item-100--QINU`"'] флешмоб «Величність арійської раси», в якому користувачі соцмереж активно висміювали формулювання обвинувачення підозрюваному Андрію Антоненку. Дослівно цитата з підозри, що стала об’єктом жартів та мемів, звучить так:</p> <p>«Досудовим розслідуванням встановлено, що Антоненко Андрій Сергійович, 02.10.1971 року народження, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності…».</p> <p>В основу флешмобу поклали цитату «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…», після якої користувачі дописували власні дотепні формулювання.</p> <p>'''17 грудня 2019 року''' біля ГУ Нацполіції у Харківській області у Харкові <span class="link-proof target">[https://events.ukrinform.com/event/31799-koncert-akciya-na-pidtrimku-veterana-ato-i-muzikanta-gurtu-riffmaster-andriya-antonenko-yakiy-ye-figurantom-spravi-pro-vbivstvo-zhurnalista-pavla-sheremeta '"`UNIQ--item-101--QINU`"'] концерт-акція на підтримку Антоненка, за участі літераторів Сергія Жадана та Артема Полежаки, гуртів "Папа Карло" та Лінія Маннергейма".</p> <p>'''17 грудня 2019 року''' речник ССО підполковник Олексій Нікіфоров <span class="link-proof target">[https://www.radiosvoboda.org/a/news-sprava-sheremeta-riffmaster-izolyator/30329602.html '"`UNIQ--item-102--QINU`"'], Командування Сил спецоперацій клопотало перед судом про пом’якшення запобіжного заходу для Андрія Антоненка та його переведення під домашній арешт.</p> «Командування готове усіляко сприяти розслідуванню. Розраховуємо на неупереджене об’єктивне слідство», – зазначив Олексій Никифоров. За його словами, жодних запитів від органів слідства до Командування ССО не надходило.</p> <p>'''20 грудня 2019 року''' силовики <span class="link-proof target">[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2842514-sprava-seremeta-siloviki-sturmuvali-zablokovanij-sud-i-viveli-kuzmenko.html '"`UNIQ--item-103--QINU`"'] залу Апеляційного суду, щоб відтіснити людей, які зібралися на підтримку Юлії Кузьменко. Через неявку прокурорів у суд, адвокат і група підтримки Кузьменко заблокували залу судових засідань і відмовилися випускати із зали саму Юлію Кузьменко, стверджуючи, що залишатимуться там доти, доки не почнеться розгляд справи. Відео штурму в Facebook <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/VadyslavDobosh/videos/1692589917543023/ '"`UNIQ--item-104--QINU`"'] адвокат Кузьменко Владислав Добош. </p> <p>'''22 грудня''' у Тернополі <span class="link-proof target">[https://teren.in.ua/2019/12/23/u-ternopoli-projshla-aktsiya-svobodu-rifmasteru-fotoreportazh-video/ '"`UNIQ--item-105--QINU`"'] акція на підтримку Антоненка.</p> <p>'''22 грудня 2019 року''' на Майдані у Києві <span class="link-proof target">[https://www.facebook.com/events/447121949311131/ '"`UNIQ--item-106--QINU`"'] музичний марафон “Білими нитками” на підтримку арештованих у справі Шеремета. У акції взяли участь близько 20 відомих українських виконавців, музичних гуртів та спікери (волонтери, військові, адвокати та родичі ув'язнених)".</p> <p>'''23 грудня 2019 року''' на засіданні Київського апеляційного суду речник ССО підполковник Олексій Никифоров <span class="link-proof target">[https://news.liga.net/incidents/news/spiker-sso-na-mine-antonenko-mogut-byt-moi-otpechatki-paltsev '"`UNIQ--item-107--QINU`"'], що на міні Антоненка можуть бути його відбитки пальців, оскільки вони разом торкалися подарованої виконавцю міни під час фотозйомки.</p> <p>'''23 грудня 2019 року''' на засіданні суду, де розглядали апеляцію на запобіжний захід Антоненку, <span class="link-proof target">[https://nv.ua/ukr/ukraine/events/andriya-antonenka-hochut-vzyati-na-poruki-spisok-novini-ukrajini-50060965.html '"`UNIQ--item-108--QINU`"'] люди, які хочуть взяти його на поруки. Таке бажання виявили депутати 8 скликання Оксана Корчинська, Іван Савка, Андрій Левус, чинний нардеп Михайло Бондар, підполковник ЗСУ Олексій Нікіфоров, громадський діяч Олександра Коваль, музикант, лідер гурту Тартак Сашко Положинський.</p> <p>'''20 липня 2020 року''' на акції “Хто вбив Павла? Три роки без відповіді” колеги та рідні Шеремета <span class="link-proof target">[https://hromadske.ua/posts/hto-vbiv-pavla-tri-roki-bez-vidpovidi-u-kiyevi-prohodit-akciya-do-rokovin-z-ubivstva-sheremeta '"`UNIQ--item-109--QINU`"'] відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.</p> <p>'''23 січня 2020 року''' під Печерським районним судом Києва <span class="link-proof target">[https://hromadske.radio/news/2020/01/23/svobodu-yulii-kuz-menko-pid-sudom-vlashtuvaly-aktsiiu-pidtrymky-pidozriuvanoi-u-spravi-vbyvstva-sheremeta] {{#tip-text: сюжет про подію.

21 липня 2020 року під стінами Міністерства внутрішніх справ у Києві відбулась акція "7 гріхів Авакова". Активісти зібралися у день загибелі журналіста Павла Шеремета, аби нагадати, що ця справа є одним із так званих "гріхів" Авакова. Учасники викрикували вже традиційні гасла "Аваков – чорт", "Авакова геть".