Відмінності між версіями «Юрія Іллєнка 30, маєток Баккалинського»
Admin (обговорення | внесок) (→2021) |
Admin (обговорення | внесок) (→2012) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
=== 2012 === | === 2012 === | ||
| − | <p> | + | <p>''' 23 січня 2012 року''' Міністерство культури України <span class="link-proof target">[https://drive.google.com/file/d/1ZxHOu1DJRYMHCEYepBMlXzmVttrWtiBW/view?fbclid=IwAR1hPaO6_Bxf5eZmNKrsdjUXcilh7XYJNNrEpi2sdalTOym3t6G2Aokkr8c {{#tip-text: вирішило | Посилання на копію документа}}]</span>, що цей старовинний будинок не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згідно пізнішої |
<span class="link-proof target">[https://mkip.gov.ua/news/5296.html?fbclid=IwAR0KxdrjtGZwfc7C8XHTEwucCv72q7LzWEuXLVRMnvTXFJDGEfC-FmxDMzw {{#tip-text: заяви | Посилання на офіційний сайт Міністерства культури}}]</span> Міністерства, відмова у внесенні пам'яткі до реєстру була здійснена на основі висновку Експертної ради при Міністерстві, за підписом архітектора <span class="link-external">[https://clarity-project.info/person/09e179253f1a79f79506959120682507 Миколи Дьоміна]</span>. | <span class="link-proof target">[https://mkip.gov.ua/news/5296.html?fbclid=IwAR0KxdrjtGZwfc7C8XHTEwucCv72q7LzWEuXLVRMnvTXFJDGEfC-FmxDMzw {{#tip-text: заяви | Посилання на офіційний сайт Міністерства культури}}]</span> Міністерства, відмова у внесенні пам'яткі до реєстру була здійснена на основі висновку Експертної ради при Міністерстві, за підписом архітектора <span class="link-external">[https://clarity-project.info/person/09e179253f1a79f79506959120682507 Миколи Дьоміна]</span>. | ||
Версія за 15:09, 21 травня 2021
За даними історико-культурного довідника Мапа Реновації, цей одноповерховий будинок був побудований у 1899-1901 роках і належав Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах.
Наразі маєток знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати Київради віддали землю під ним компанії Амелін-30, для нового будівництва.
Зміст
Передісторія, зібрана активістами Мапи Реновації[ред.]
2012[ред.]
23 січня 2012 року Міністерство культури України вирішило, що цей старовинний будинок не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згідно пізнішої заяви Міністерства, відмова у внесенні пам'яткі до реєстру була здійснена на основі висновку Експертної ради при Міністерстві, за підписом архітектора Миколи Дьоміна.
2020[ред.]
2021[ред.]
У квітні 2021 року, після того, як активісти привернули суспільну увагу до загрози знищення цього будинку, Міністерство культури зробило заяву з цього приводу. У заяві було наголошено на тому, що впродовж 10 років Міністерство не отримувало жодних заяв чи звернень від місцевої влади з приводу цього будинку. Міністерство наголосило, що готове розглянути повторно питання внесення будівлі до реєстру пам’яток місцевого значення - для того, щоб це відбулося, КМДА повинна надіслати до Міністерства відповідне звернення.
Судячи з того, що через 8 днів після цієї заяви Київрада проголосувала за передачу землі під будинком під нове будівництво, можливістю КМДА не скористалася.
Роль депутатів та фракцій Київради[ред.]
Проект рішення та постійні комісії[ред.]
Ключова фігура у процесі рятування пам'ятки від знищення. Киянин, кандидат фізико-математичних наук, доцент Національного авіаційного університету. З 1992 року разом з родиною проживає в одній з квартир садиби.
Голосування на пленарних засіданнях[ред.]
Олександр Дядюк
Правозахисник, який на громадських засадах представляв інтереси Глухова у судах, звертався зі скаргами до прокуратури та мерії та відвідував засідання комісїй КМДА впродовж багатьох років боротьби за збереження садиби.
