Справа про вбивство Павла Шеремета
Вбивство білоруського, російського та українського журналіста В’ячеслава Шеремета - один з найбільш резонансних злочинів, скоєних в Україні після Майдану.
Розслідування тривало три з половиною роки без помітних проривів, а завершенню і оприлюдненню його результатів передувала заява президента Зеленського з натяком на можливу відставку голови МВС у разі, якщо справу Шеремета не буде розкрито. Підозри у скоєнні злочину отримали представники волонтерського руху та учасники ООС, яких утримують під вартою без прямих доказів за наявності алібі.
Зухвалий злочин, затягнуте розслідування, посилений політичний тиск і соціальне напруження від подальшого розгляду справи у суді стали справжнім випробуванням для родини і друзів загиблого, правоохоронних органів країни, волонтерського руху, незалежної журналістики та українського суспільства в цілому.
На підтримку затриманих у мережі ведеться кампанія з хештегами #FreeDrKuzmenko, #FreeRiff, #FreeDugar.
Зміст
Коротко[ред.]
20 липня 2016 року у Києві був убитий відомий білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. О 7:45 автомобіль, в якому він їхав, підірвали на розі вулиць Франка та Богдана Хмельницького. Від отриманих травм та больового шоку журналіст загинув у кареті швидкої. Прокуратура кваліфікувала злочин за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
Прозорого розслідування цієї справи та покарання вбивць і замовників вимагали іноземні лідери та представники міжнародних правозахисних організацій. Українські високопосадовці називали розслідування вбивства Шеремета “справою честі”. Однак, попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, перегляд понад 150 терабайтів відео з камер спостереження, протягом трьох з половиною років з часу вбивства журналіста у справі Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Аваков оголосив про розкриття справи і арешт п’яти підозрюваних. Трьома головними підозрюваними були названі музикант Андрій Антоненко, лікарка Юлія Кузьменко та військовий медик Яна Дугарь. В момент брифінгу у їхніх оселях тривали обшуки, трьох фігурантів було затримано. Справу передали до Печерського суду.
За попередньою версією слідства, організатором вбивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство журналіста. На думку слідчих, Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, на думку слідчих, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.
У справі також фігурують добровольці Інна та Владислав Грищенки (“Пума” та “Буча”), начебто відповідальні за виготовлення вибухівки, однак їм не було пред’явлено підозри. Подружжя затримали по іншій справі про замах на вбивство підприємця в Івано-Франківській області в 2018 році. Тоді машина, під яку заклали схожу бомбу, не підірвалася, а на вибухівці знайшли відбитки раніше судимого Грищенка.
У травні 2020 року, після додаткового розслідування, слідство перекваліфікувало справу: Антоненко вважається виконавцем злочину, пасажі про “велич арійської раси” з підозри прибрали, в якості мотиву вказали “дестабілізацію в країні”. Розслідування щодо організаторів та замовників вбивства виокремили в іншу справу, розслідування якої триває.
Затримані заперечують свою причетність до вбивства. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу. Адвокат Антоненка Леонід Маслов виклав головні аргументи захисту у презентації.
Дійові особи[ред.]
Обвинувачувані[ред.]
Андрій “Riffmaster” Антоненко - поет, музикант, засновник і фронтмен гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Автор неофіційного гімну Сил спеціальних операцій «Тихо прийшов, тихо пішов». За версією слідства був спочатку організатором, а пізніше - виконавцем вбивства Павла Шеремета
Юлія “Ліса” Кузьменко - дитячий хірург, завідуюча відділенням в клініці "Охматдит", активна волонтерка. За версією слідства, була виконавицею вбивства, заклавши вибухівку під автомобіль, в якому загинув Шеремет.
Яна Дугарь - українська волонтерка, старший бойовий медик, сержант 25-ї повітряно десантної бригади. За версією слідства, проводила розвідку на місці майбутнього вбивства Шеремета.
Владислав “Буча” Грищенко - учасник ООС, в добровольчому корпусі він займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади.
Інна “Пума” Грищенко - до фронту працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу. Після фронту – була співзасновницею ветеранської ресторації "Патріот" у Львові, працювала у Pizza Veterano, де в день її затримання відбулись обшуки.
Петро Кіян - цивільний чоловік Юлії Кузьменко. У справі фігурує як “Електрик”. Учасник Самооборони Майдану, воював в АТО.
Іван “Пістолет” Вакуленко - підозрюваний у справі, який покінчив життя самогубством після виклику на допит. Товариш подружжя Грищенків, якого також підозрювали у замаху на вбивство місцевого авторитета у місті Косів на Івано-Франківщині. Ветеран АТО, секретар спілки ветеранів АТО Деснянського району Києва, засновник громадської організації "Ветеранський рух України".
Захист[ред.]
Леонід Маслов - адвокат Андрія Антоненка. Екс-член Громадської ради доброчесності (офіційний орган оцінювання суддів), старший розвідник 92 ОМБр (в резерві).
Святослав Жерновніков - адвокат Антоненка
Костянтин Татарченко - адвокат Антоненка
Станіслав Кулик - адвокат Антоненка
Влад Добош - адвокат Юлії Кузьменко
Тарас Безпалий - адвокат Кузьменко
Віталій Коломиєць - адвокат Яни Дугарь
Загалом інтереси підозрюваних представляють 13 адвокатів.
Обвинувачення[ред.]
Олександр Лукашенко - прокурор, начальник Управління нагляду за дотриманням законів Національною поліцією Генпрокуратури. Підписав підозри у справі про вбивство Шеремета
Сергій Зузак - прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді.
Судді[ред.]
Сергій Вовк - суддя Печерського суду, в якому розглядається справа про вбивство Шеремета. Затвердив підозри трьом головним фігурантам справи.
Віталій Писанець - суддя Печерського районного суду міста Києва, у якому розглядають справу.
2016-2019: Вбивство і розслідування[ред.]
Вранці 20 липня 2016 року Павло Шеремет вийшов з під'їзду по вулиці Франка і сів у припаркований під будинком автомобіль Subaru, який належав його цивільній дружині Олені Притулі, шеф-редактору видання “Українська Правда”. На перехресті вулиць Франка і Богдана Хмельницького автомобіль вибухнув. Шеремет помер у кареті швидкої допомоги. Причина смерті: потужна крововтрата та больовий шок.
Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що на місці трагедії працюють керівники МВС та СБУ.
Прокурор міста Києва Роман Говда повідомив з місця події, що поліція кваліфікувала злочин за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". Розслідування доручили СУ ГУ НП в місті Києві, процесуальне керівництво здійснює прокуратура міста Києва.
20 липня 2016 року Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов повідомив, що на місці загибелі журналіста Павла Шеремета працюють керівники МВС і Служби безпеки.
20 липня 2016 року тодішня голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе повідомила, що українські силовики створюють оперативну групу для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, а у розслідуванні вбивства будуть задіяні також представники ФБР.
4 серпня 2016 року старший групи прокурорів ГПУ Андрій Шевченко під час брифінгу повідомив, що спеціалісти ФБР в лабораторіях у США продовжують вивчати якісний склад вибухового пристрою, унаслідок вибуху якого загинув журналіст Павло Шеремет. Шевченко зазначив, що на деяких кадрах видно риси облич підозрюваних. Встановлено, що зріст підозрюваного чоловіка 168-175 см, він носить "іспанську" борідку, його напарниця на 5 см нижча.
16 серпня 2016 року Національна поліція повідомила про результати службового розслідування щодо заступника керівника Нацполіції Вадима Трояна. Інформація про те, що він нібито організовував стеження за журналістом "Української правди" Павлом Шереметом, не підтвердилася.
8 лютого 2017 року В МВС провели провело прес-конференцію за участю Авакова та керівництва Нацполіції щодо ходу розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.
Заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко заявив, що версія про вбивство Шеремета у зв'язку з професійною діяльністю розглядається як пріоритетна.
Правоохоронці відзвітували, що у ході слідства було допитано понад 1000 осіб, призначено 16 експертиз, обсяг вилученого відео – понад 150 терабайт.
На прес-конференції також оприлюднили відеоінформацію про осіб, які можуть бути причетними до вбивства Шеремета. Однак на даному етапі розслідування в МВС вирішили не розповсюджувати фотороботи цих осіб.
Глава МВС розповів, що слідство не виключає версію замовного вбивства Шеремета. За його словами, це замовлення могло надійти з Росії.
10 травня 2017 року журналісти з проекту «Слідство.Інфо» оприлюднили документальний фільм “Вбивство Павла”, який базується на незалежному розслідуванні вбивства журналіста. Розслідування проводили спільно з колегами з міжнародної мережі OCCRP. Над фільмом працювали: Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисер: Метт Сарнецкі.
Журналістам вдалося виявити низку недоліків у розслідуванні злочину: багато свідків не ідентифіковано, важливе відео не було виявлене чи взяте до уваги, людина з місця злочину, яка пов'язана зі спецслужбами, - не допитана.
Зокрема, журналісти з'ясували, що колишній чи теперішній співробітник СБУ Ігор Устименко був помічений на відео з камер спостережень в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.
10 травня 2017 року один з авторів журналістського розслідування справи Шеремета Дмитро Гнап розказав, що працівники СБУ вилучили сервер із відео з камер спостереження в одному з магазинів поблизу будинку вбитого журналіста "Української правди" Павла Шеремета, і повернули його порожнім. За його словами, власник магазину розповів, що працівники СБУ вилучили сервер із відеозаписами, а коли повернули його, з'ясувалося, що всі файли з інформацією за 2 тижні, були видалені.
15 травня 2017 року Колишній співробітник СБУ Ігор Устименко, який передував під будинком Павла Шеремета в ніч, коли закладали вибухівку під авто журналіста, прийшов на допит до Нацполіції. Про це "Українській правді" повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало.
23 травня 2017 року заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян підтвердив, що після вилучення працівниками СБУ камер спостереження в районі вбивства журналіста Павла Шеремета, на окремих із них повністю зникав запис.
У травні 2017 року глава Нацполіції Сергій Князєв не виключив помилки співробітників поліції в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета. В інтерв'ю журналу "Фокус" він заявив: "Не виключено (що були помилки), враховуючи, що вбивство не розкрите". За його словами, слідство в даному розслідуванні ще не вийшло на фінішну пряму.
12 липня 2017 року Міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ) представив доповідь щодо розслідування вбивства Шеремета під назвою «Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів».
13 квітня 2018 року заступник глави Служби безпеки України Віктор Кононенко на брифінгу у Києві повідомив, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
17 квітня 2018 року Співзасновник OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project/Центр дослідження корупції й організованої злочинності) Дрю Салліван вважає, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста Павла Шеремета. Журналіст також назвав вбивство Шеремета так само, як і вбивство Георгія Гонгадзе, політично вмотивованим. Про це він сказав в інтерв'ю «Українській правді».
20 липня 2018 року медійні та правозахисні організації виступили з вимогою до Національної поліції, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України надати публічний звіт про перебіг розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Звернення підписали 29 медійних та правозахисних організацій, зокрема «Детектор медіа», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група, ГО «Громадське телебачення».
20 липня 2018 року прес-секретар Генеральної прокуратури Андрій Лисенко у Facebook повідомив, що слідчо-оперативна група з працівників Нацполіції та Служби безпеки України відпрацьовує чотири основні версії щодо мотивів вбивства журналіста Павла Шеремета.
Перша версія слідства — це професійна журналістська діяльність Шеремета, друга — особисті неприязні стосунки, третя —дестабілізація обстановки в України, четверта — «помилка об’єкту» (автомобіль, який вибухнув, належав не Шеремету, а іншій особі — Олені Притулі).
24 травня 2019 року генпрокурор Юрій Луценко в інтерв‘ю виданню Liga.net заявив про «серйозний прогрес» у справі Шеремета, але ніяких подробиць не розкрив.
23 липня 2019 року глава Нацполіції Сергій Князєв на брифінгу заявив, що вбивство журналіста Павла Шеремета досі не розкрите, а поліція вважає передчасним називати прізвища причетних до вбивства Шеремета. Він запевнив, що за три роки слідчі провели великий обсяг роботи з метою встановити замовників, організаторів та виконавців вбивства Шеремета.
«Проте злочин не розкрито. Ми розуміємо, що суспільство чекає саме результатів і прізвища осіб, причетних до цього злочину, але на цей час називати їх поки передчасно», — сказав Князєв.
У вересні 2019 року в Івано-Франківську та Києві арештували подружжя ексвійськових — Владислава та Інну Грищенків з позивними «Буча» та «Пума». Їх підозрювали у замаху на вбивство чоловіка у Косові.
7 октября 2019 року министр по делам ветеранов, временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Оксана Коляда у блозі на УП пообіцяла пильно стежити за справою Владислава Грищенка.
10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. Раніше Зеленський заслухав доповідь глави Нацполіції Сергія Князєва про хід розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.
10 жовтня 2019 року під час доповіді поліцейських про стан справи колеги Шеремета Даріас Богуцький та Едуард Чекін передали президенту Зеленському власне розслідування його вбивства. У матеріалах вони заявляють, що вбити Павла могли через його розслідування щодо зникнення телеоператора ОРТ Дмитра Завадського, з яким працював Павло у Білорусі.
Спочатку Владислав Грищенко був підозрюваним у справі про замах на вбивство бізнесмена на Івано-Францівщині. Після його затримання наприкінці вересня у його дружини Інни та друга Івана пройшли обшуки, проте нічого знайдено не було, і підозри їм оголошені не були.
16 жовтня 2019 року Іван Вакуленко отримав повістку на допит у справі Шеремета.
18 жовтня 2019 року сестра Івана Вакуленка знайшла його у своїй квартирі з вогнепальним пораненням в голову і звернулась до поліції.
21 жовтня 2019 року прес-секретар Наталія Федоровська повідомила, що поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією за статтею вбивство, однак пізніше справу перекваліфікували на "самогубство".
5 листопада 2019 року у Києві пройшла хвиля обшуків у ветеранському середовищі. Засновник Pizza Veterano Леонід Остальцев повідомляв, що правоохоронці проводили обшуки в закладі. Близько 3 років тому там працювала Інна Грищенко.
Напередодні свого затримання Інна Грищенко розповіла виданню Insider, що Вакуленка викликали на допит у справі Шеремета. Про це він розповів їй за два дні до смерті – 16 жовтня. Допит мав відбутись 21 жовтня.
9 грудня 2019 року АТО Владислав Грищенко, підозрюваний у замаху на вбивство в Івано-Франківській області, заявив, що слідство пропонувало йому визнати себе винним у справі вбивства журналіста Павла Шеремета в обмін на звільнення Інни Грищенко з-під варти. Про це він заявив в Печерському райсуді Києва.
