1С та BAS у Лютій війні

Матеріал з Енциклопедія громадянина
(Перенаправлено з BAS у Лютій війні)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довідка перевірена 5 липня 2022 року. Якщо ви бачите тут непідтверджену чи викривлюючу інформацію, давайте це обговоримо
Зелені посилання - це пруфи, а блакитні посилання це реєстри

Скріншот з youtube-відео, у якому систему BAS називають прямою спадкоємицею 1С.
Support.png

Російський бренд програмного забезпечення для управління бізнесом, ведення бухгалтерського обліку та звітності, належить компанії Фірма "1С". Засновником «Фірми 1С» є російський мільярдер Борис Нуралієв, який перебуває під українськими санкціями з 2020 року, а під польськими - з 2022-го.

Після запровадження українських санкцій щодо 1С та її власників і розповсюджувачів, на українському ринку з'явився альтернативний продукт, система BAS. Але журналістські розслідування та аналіз реєстрів чітко демонструють - "нова система" має дуже щільний зв'язок із підсанкційними компаніями і базується на тій же 1С..

Cім'я програмних продуктів 1С та її продукти-двійники BAS навіть після російського вторгнення залишаються найпопулярнішими програмними продуктами для ведення малого бізнесу в Україні. За різними оцінками, на 23 лютого 2022 року російською програмою користувалося від 70% до 80% компаній малого та мікробізнесу.

На думку СБУ, робота з такими програмами створює реальну загрозу для бізнесів та державних підприємства (так, навіть державні підприємства все ще продовжують користуватися продуктами 1С попри заборону). Втім, за 5 років з моменту запровадження перших санкцій щодо продуктів 1С, порядку притягнення до відповідальності керівників держпідприємств за подібні порушення так і не з'явилося.

Цю довідку створено волонтеркою, фаховою бухгалтеркою та викладачкою бухгалтерського обліку Maryna Fomenko💛

До санкцій 2017 року[ред.]

Компанія просувала на ринку України продукт для обліку "1С: Підприємство" з початку 90-х років. До 2017 року ключовими гравцями у процесі продажу систем 1С в Україні були дві компанії - Єврософтпром та Скайлайн Софтвер.

28 квітня 2017 року обидві компанії потрапили в український санкційний список.
За день до цього СБУ провели обшуки в офісі київської компанії-дилера, яка продавала програмний продукт "1С" в окупований Луганськ, але про яку саме компанію йшла мова, наразі нам з’ясувати не вдалося. За даними УП​, "СБУ зафіксувала, що адміністрування, оновлення та технічна підтримка цих програм здійснюється з території Росії, зокрема через віддалений доступ до обладнання київського представництва російської компанії".

Директор "Скайлайн Софтвер" Вадим Мазур заявив виданню Liga, що вважає санкції помилкою, бо на його думку, українська 1С ніяк не залежить від російського розробника програми, а права на 1С в Україні з можливістю доробляти продукт, були придбані у кіпрської компанії. Назву кіпрської компанії, втім, він виданню не повідомив.
Представниця СБУ заявила, що заборона на використання 1С обов’язкова для державних компаній та не стосується приватного сектора. Але запропонувала компаніям звернути увагу на те, що дані їхніх бізнес-структур обробляються в росії під час війни з росією.

Дійові особи: деталі[ред.]

Скайлайн Софтвер виступала оператором розповсюдження продуктів "1С: Підприємство" в Україні.


Єврософтпром виступала правовласником та видавцем програмних продуктів “1C:Підприємство”. Після анексії Криму та початку російсько-української війни компанію продали новоствореній кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited 2015 року народження, яка і донині є єдиним засновником Єврософтпрому.


Міхаліна Зінонос, керівниця кіпрської компанії Chemlero також є директором цілої купи кіпрських офшорів, щільно пов’язаних з російськими компаніями.
Наприклад, вона є директором компанії Baring Vostok, тобто однієї зі структур російського однойменного фонду.
І директором компанії Pronexco, що володіє третиною російського морського порту у місті хатанга на півострові таймир.
І директором компанії Pasilo, яка володіє великим російським видавництвом АСТ.
І директором компанії Sekenora, що володіє литовською компанією холодильного устаткування Snaige (яку у ще у 2011 році купила російська компанія polair).

Після санкцій 2017 року[ред.]

Після введення санкцій на продукти "1С" у 2017 році, заміною рішень "1С" в Україні одразу ж стала система “BAS” - продукти “нової” системи більшість дилерів рекламували, як повний аналог 1С.
На сайті TQM Systems, однієї з компаній, що до 2021 року входили у дистриб’юторсько-партнерську мережу розповсюджувачів програми, зазначено, що "програма групи BAS базується на платформі BAF, що є локалізованою версією російської платформи "1С:Предприятие 8"".

Власником торговельної марки "BAS ERP", під якою випускаються програмні продукти, є польська компанія NetHelp Jarocki Piotr. Згідно власного розслідування IT-порталу DOU, ця польська компанія заснована у 2007 році Піотром Яроцкі, має лише одного найманого працівника і розташовується у приватному будинку, а Піотр Яроцкі з 2008 по 2010 рік працював у польському офісі 1С.
У листуванні з порталом DOU Піотр підтвердив, що володіє правами на платформу "BAS" та зазначив, що вона базується на архітектурі "1С".

Компанії-реалізатори продуктів BAS, щільно пов’язані з попередніми реалізаторами 1С, підсанкційними Єврософтпромом та Скайлайн Софтвером через громадську спілку.

Більшість дистриб'юторів BAS входить до всеукраїнської громадської спілки Спілка автоматизаторів бізнесу, заснованої в 2017 році. Керівником цієї спілки є той же Вадим Мазур, який очолює "Скайлайн Софтвер", а зареєстрована спілка за тією ж адресою, що і "Єврософтпром", у будинку 16/8 по київській вулиці Депутатській.

Крім того, інформація про послуги, що надаються споживачам членами спілки, особистий кабінет та договір на інформаційно-технологічні послуги для клієнтів-користувачів BAS, знаходяться на сайті з доменом 1С.ua. Цей домен, за даними видання Liga, зареєстровано на російську компанію.

А ще пов'язані власники "BAS" та "1С:Підприємство".
Майновими правами на програму "1С:Підприємство" в Україні володіє естонська компанія OU Molenari. Довіреною особою польського власника марки BAS NetHelp Jarocki Piotr, і естонського власника програми "1С:Підприємство" OU Molenari, що представляє їхні інтереси в Україні, є товариство Міжнародна правова група. І зареєстрована вона знов на Депутатській 16/8, за тією ж самою адресою, що і перший правовласник "1С" в Україні, Єврософтпром.

Незважаючи на усе це, до 24 лютого 2022 року український малий бізнес масово користувався системами BAS.

Під час Лютої війни[ред.]

18 квітня 2022 року Служба Безпеки України у відповідь на запит порталу DOU щодо використання низкою українських компаній російської системи "1С" повідомила, що до російської компанії "1С" застосовано обмежувальні заходи, але незважаючи на них, приватні компанії та навіть державні підприємства та об’єкти критичної інфраструктури продовжують використовувати програмні продукти країни, яка нас атакує.
На думку СБУ, робота з такими програмами створює реальну загрозу - як щодо конфіденційності даних компаній, так і щодо їх цілісності.
Причиною того, що деякі державні підприємства все ще продовжують користуватися продуктами 1С попри заборону, в СБУ вважають законодавчі прогалини та неможливість притягнення таких компаній та їх керівників до відповідальності - відсутній порядок притягнення, тобто ніхто достеменно не знає, як це зробити.

22 квітня 2022 року екс-міністр Кабінету міністрів та один із засновників інтернет-банкінгу monobank Дмитро Дубілет у фейсбуці закликав українські ІТ-компанії об’єднатися заради створення альтернативи російським фронт-системам для ресторанів, готелів та інших галузей.
Цитата: "В Україні існує серйозна залежність від російських ІТ-продуктів. Дуже багато українських компаній досі працює на 1С. Переважна більшість популярних в Україні фронт-систем для ресторанів, готелів та в інших сферах — також російські".

15 червня 2022 року "Економічна правда" повідомила, що станом на лютий 2022 року, на відміну від українського державного та великого корпоративного сектору, близько 80% компаній малого бізнесу так чи інакше користувалися окремими елементами 1С.

23 червня 2022 року співзасновник сервісу для автоматизації закладів харчування Poster POS Родіон Єрошек заявив, що все їхнє програмне забезпечення містить опцію "Інтеграція з 1С" і компанія не готова вилучити цю опцію зі своїх продуктів, бо для цього необхідно, щоб український бізнес відмовився від 1С.

Після масштабного російського вторгнення постачальники BAS, системи-двійника 1C, продовжують навчати українців користуватися продуктами 1С та продовжують рекламувати програму, називаючи її "альтернативою 1С" та "польсько-українським продуктом".

Чим замінити систему 1С?[ред.]

18 березня 2022 року Opendatabot разом з Netpeak опублікували перелік продуктів для бізнесу, які можуть замінити російське програмне забезпечення в цілому, та систему 1С/BAS зокрема.
Ще один перелік програмного забезпечення на заміну 1С/BAS підготувала компанія TQM systems, яка до початку Лютої війни була одним із дистриб’юторів локалізованих версій 1С. У цих двох переліках в якості альтернативи пропонуються такі програмні продукти:

Бухгалтерський облік та звітність для юридичних осіб і ФОПів[ред.]

Для управління бізнесом, управлінського обліку та звітності:
IT-Enterprise;
Masterbuh;
Bimp;
АБ офіс;
BJet ERP;
Універсал ERP.

Для бухгалтерського обліку та звітності як ФОП, так і юридичних осіб:
Bookkeeper;
Dilovod;
ІС-Про;
Дебет Плюс;
Хепі Бух.

Для ФОПів - без повноцінного бухгалтерського обліку/звітності юридичної особи :
SmartFin;
Quincefin;
Finmap.

Для бюджетних установ:
Фіт-бюджет;
A5.

Для управління бізнес-процесами, без обліку та звітності[ред.]

Комплексні рішення:
Microsoft Dynamics 365 Business Central;
GMS Office Tools;
Abona ERP;
Фінансовий менеджмент:
Fintellect;
Управління персоналом:
Комінтех.Управління персоналом;
Управління торгівлею:
Torgsoft;
Sivers Торгівля;
Управління складом:
Ukrsklad;
UIS.WMS;
Для автосервісу та транспортних бізнесів:
Limpid Pro;
Для ФОПів:
H-profit;
QuickBooks.