Відмінності між версіями «ДПТ у межах Вернадського - Кржижановського - Краснова»
Admin (обговорення | внесок) |
Admin (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[File:Іллюстрація 1 забудова спортивного парку.png|міні|Як було і як буде: план <span class="link-proof target">[https://www.youtube.com/watch?v=8WBIV5DuWGs {{#tip-text: забудови парку | Посилання на фрагмент відео на Youtube}}]</span>]] | [[File:Іллюстрація 1 забудова спортивного парку.png|міні|Як було і як буде: план <span class="link-proof target">[https://www.youtube.com/watch?v=8WBIV5DuWGs {{#tip-text: забудови парку | Посилання на фрагмент відео на Youtube}}]</span>]] | ||
− | <p><span class="link-proof target">[https://kga.gov.ua/detalni-plani-teritoriji/11-ofitsijni-dokumenti/1223-detalnij-plan-teritoriji-v-mezhakh-vulits-akademika-krizhanivskogo-bul-akademika-vernadskogo-vul-m-krasnova-zaliznichna-koliya {{#tip-text: Детальний план території| Посилання на ДПТ на сайті Департаменту архітектури}}]</span> охоплює частину мікрорайону Академмістечко площею у 45 гектарів. | + | <p><span class="link-proof target">[https://kga.gov.ua/detalni-plani-teritoriji/11-ofitsijni-dokumenti/1223-detalnij-plan-teritoriji-v-mezhakh-vulits-akademika-krizhanivskogo-bul-akademika-vernadskogo-vul-m-krasnova-zaliznichna-koliya {{#tip-text: Детальний план території| Посилання на ДПТ на сайті Департаменту архітектури}}]</span> охоплює частину мікрорайону Академмістечко площею у 45 гектарів. Відноситься до <span class="link-local">[[Святошинський район Києва| Святошинського району]]</span> Києва. |
− | + | <br> | |
+ | Передбачає <span class="link-local">[[Академіка Вернадського 32, забудова спортивного парку| забудову спортивного парку]]</span> шістьма висотними будинками.<br> | ||
__TOC__ | __TOC__ |
Версія за 21:59, 20 січня 2022
Детальний план території охоплює частину мікрорайону Академмістечко площею у 45 гектарів. Відноситься до Святошинського району Києва.
Передбачає забудову спортивного парку шістьма висотними будинками.
Зміст
Деталі ДПТ[ред.]
Ця територія була включена до переліку ДПТ, що підлягають розробці, рішенням Київради 13 листопада 2013 року. Тобто на останній повноцінній сесії Київради-6 - після цього почався Майдан.
З урахуванням подій Революції Гідності та початку російсько-української війни, договір на розробку ДПТ був укладений дуже швидко - 23 червня 2014 року.
розроблений
Замовники та виконавець[ред.]
Замовником виступав Департамент архітектури КМДА, виконавцем - компанія Виробничо-технічна агенція, а інвестором - УКРБУД Девелопмент. Таким чином, формально процес розробки містобудівного документа контролювала міська влада, а фактично - той, хто його оплачував, тобто УКРБУД.
Можливість забудови промзони та території спортивного парку житлом підтвердила київська комунальна організація Інститут Генерального плану у 2012-2013 роках.
Соціальна та транспортна інфраструктура[ред.]
Наслідки існуючі та потенційні[ред.]
Наразі стадіон у парку знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати діючого складу Київради віддали його компанії Наука-Комфорт для будівництва ЖК.
Цим же рішенням 3 гектари землі з футбольним полем було виключено з переліку спортивних парків та Програми розвитку зелених зон. До цього футбольне поле використовувалося, як дитяча тренувальна база - на ньому проводили тренування та влаштовували дитячі спортивні табори.
Хто та як голосував[ред.]
13 листопада 2013 року Київрада прийняла рішення про включення цієї території в програму оновлення містобудівної документації разом з 74-ма іншими ДПТ. За це рішення проголосували ???
прийняли силами мегафракції УДАР-Солідарність - за рішення проголосував 61 депутат фракціїї мера.
12 лютого 2015 року земельна комісія ще раз внесла ДПТ на цей район у перелік тих, що підлягають розробці;
23 квітня 2015 року земельна комісія проголосувала за затвердження ДПТ;
21 травня 2015 року Київрада проголосувала за ДПТ, який передбачав забудову стадіону. Захищав проект на пленарному засіданні Сергій Целовальник, який на той момент ще займав посаду головного архітектора Києва;
Для його прийняття вистачило лише двох додаткових голосів від самовисуванців Володимира Гончарова та Вячеслава Непопа (обидва у наступній каденції увійшли до фракції Віталія Кличка). Усі інші фракції Київради-7 за це рішення не голосували. Не підтримала його і більшість позафракційних депутатів.
Відеозаписів цих засідань комісій та пленарних засідань Київради цього скликання у відкритому доступі наразі немає - перший відеозапис на офіційному youtube-каналі Київради датовано 5-м вересня 2016 року