Академіка Вернадського 32, забудова спортивного парку

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довідка перевірена 15 січня 2023 року. Якщо ви бачите тут непідтверджену інформацію, давайте це обговоримо
Зелені посилання - це пруфи, а блакитні посилання це реєстри

Як було і як буде: план забудови парку з ДПТ
Support.png

Наразі спортивний парк у Святошинському районі Києва знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати діючого складу Київради віддали його компанії Наука-Комфорт для будівництва ЖК.
Цим же рішенням 3 гектари землі з футбольним полем було виключено з переліку спортивних парків та Програми розвитку зелених зон. До цього футбольне поле використовувалося, як дитяча тренувальна база - на ньому проводили тренування та влаштовували дитячі спортивні табори.
Після прийняття цього рішення місцеві мешканці створили петицію проти забудови парку. Окрім безпосередньо знищення стадіону, місцеві мешканці незадоволені ущільненням забудови через вже існуючу нестачу місць у школах, дитячих садочках, та спортивних комплексах району.

Цей кейс є у певному сенсі симптоматичним через низку нюансів:
1. Детальний план території (ДПТ), який став фундаментом ідеї знищення парку заради будівництва багатоповерхівок, був одним із перших подібних документів постмайданної Київради і схема його розробки та затвердження була багаторазово повторена у наступні роки;
2. Розробку ДПТ у 2015 році оплачував забудовник "Укрбуд Девелопмент", при цьому за його затвердження проголосував Максим Микитась, депутат УДАР-Солідарності і на той момент - президент корпорації "Укрбуд". Жодних згадок про те, що депутати чи комісії Київради звернули увагу на "можливий" конфлікт інтересів, нам знайти не вдалося;
3. Під час презентації ДПТ тодішний головний архітектор Києва визнав, що ДПТ порушує діюче законодавство, бо не уточнює Генплан, а протирічить йому. Втім, хоча депутати всіх маленьких фракцій голосувати за це не стали, силами мегафракції УДАР-Солідарність документ все одно було прийнято;
4. Проведення громадських слухань щодо ДПТ, які, нібито, врахували побажання громадськості, був одним із ключових аргументів Сергія Целовальника під час презентації ДПТ, але нам не вдалося знайти жодних доказів того, що такі слухання дійсно були - ані протоколів, ані згадок у пресі;
5. 3 гектари спортивного парку було віддано забудовнику на підставі купівли ним двих напівзруйнованих роздягалень та "складу" розміром у 104 квадратних метри;
6. Під час розгляду питання на сесії, 21 депутат Київради раптово, мовчки, та без видимих підстав змінив свою думку і почав підтримувати ідею забудови стадіону;
7. Одним з кінцевих бенефіціарів забудовника, згідно проекту рішення є голова фракції ЄС у Київській обласній раді Георгій Цагареішвілі;
8. Під час обговорень долі спортивного парку депутат від Єдності Ваган Товмасян двічі пропонував власним коштом відремонтувати стадіон, аби не віддавати парк під забудову - і його пропозиція не зацікавила ані секретаря Київради, ані депутатський корпус. Пропозицію просто не стали розглядати детально.

Київрада 2004 - 2010, спортивний парк[ред.]

12 лютого 2004 року Київрада-4 передала земельну ділянку площею у 6 гектарів компанії Наука-Спорт, для експлуатації та обслуговування спортивного комплексу.
11 квітня 2005 року Наука-Спорт уклала з містом договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування спортивного комплексу.
7 жовтня 2010 року спортивний парк згадувався на пленарному засіданні Київради, як "головна тренувальна база дитячої та юнацької збірних України" та "центр спортивно орієнтованих людей Святошинського району".

Київрада-6, під час головування Олександра Попова у КМДА[ред.]

Згідно документу, який згадується у ДПТ, забудову стадіону житлом почали планувати ще за часів головування Олександра Попова у КМДА - 29 жовтня 2013 року Київгенплан погодився на забудову спортивного парку житлом.

Київрада-7, придбання "нерухомості" та детальний план території[ред.]

Одразу після Майдану, 11 квітня 2014 року компанія Наука-Комфорт придбала “нерухомість”, розташовану у спортивному парку: дві роздягальні площею 85 та 78 квадратних метрів і 104-метровий склад.

Прийняття ДПТ Академмістечка[ред.]

Поіменне голосування за ДПТ, який передбачав забудову парку висотками

12 лютого 2015 року земельна комісія внесла ДПТ на цей район у перелік тих, що підлягають розробці, а 23 квітня 2015 року схвалила ДПТ Академмістечка.
Розробку детального плану території оплачував забудовник Укрбуд Девелопмент.
Оскільки посилання на ДПТ на сайті КМДА перестало працювати, ми виклали текстову версію документа на Гуглдиск.

21 травня 2015 року Київрада проголосувала за детальний план території, який передбачав забудову спортивного парку житлом.
Рішення прийняли силами мегафракції УДАР-Солідарність - за нього проголосував 61 депутат фракціїї мера. Для його прийняття вистачило лише двох додаткових голосів від самовисуванців Володимира Гончарова та Вячеслава Непопа (обидва у наступній каденції увійшли до фракції Віталія Кличка). Жоден з депутатів інших фракцій голосів за це рішення не дав.
Одним з депутатів "УДАР-Солідарності", що віддав свій голос за затвердження документу, розробку якого оплатив "Укрбуд Девелопмент", був Максим Микитась, на той момент - президент корпорації "Укрбуд".
Захищав проект на пленарному засіданні Сергій Целовальник, який на той момент ще займав посаду головного архітектора Києва.

На засіданні Київради навколо цього ДПТ розгорнулася дискусія, яка дозволяє багато зрозуміти про процедуру прийняття цих важливих містобудівних документів. Зокрема головний архітектор Києва визнав:
1. Що за законом детальні плани територій мають уточнювати діючий Генплан, а насправді вони Генплану протирічать. І що позиція Мінрегіону з цього приводу така - якщо місто хоче порушувати закон, воно може порушувати закон під власну відповідальність. Таким чином, про порушення закону депутатів було поінформовано, але КМДА продовжила замовляти ДПТ з порушеннями, а депутати продовжили за них голосувати;
2. Що у документі перевищено гранично допустиму за законом щільність населення (550 людей на гектар, замість допустимих 450-ти). І пояснив - саме за допомогою таких документів і можна обгрунтувати порушення закону;
3. Що грошей на розробку детальних планів територій столиця України не виділяє, тому цю роботу оплачують забудовники. Він визнав, що "есть поговорка - кто платит музыку, тот вот это вот" та що забудовник, як "інвестор" такого ДПТ "свято борется и дрожит за ту площадочку, которая у него есть", втім, вважає запобіжником від зловживань відкриті обговорення таких документів з громадою...
4. ...які, у свою чергу, нібито, "проводились воочию", але хто саме брав у таких обговореннях участь, Сергій Целовальник відповісти не зміг. Депутатка Олена Єскіна поставила під сумнів факт якісної організації громадських слухань і голосувати за ДПТ не стала. А команда Енциклопедії не змогла знайти у відкритих джерелах ані жодних згадок про громадські слухання з приводу цього ДПТ, ані протоколів таких слухань.

Згідно з детальним планом території та обіцянками Сергія Целовальника під час захисту проекту, на території "Науки Спорт" має з'явитися 50 додаткових місць для учнів, має бути реконструйована та добудована школа №96, мають з'явитися багатоповерхові паркінги на території ДПТ. Втім, наразі невідомо, чи планують забудовник чи місто усе це робити.
Відеозаписів цих засідань комісій та пленарних засідань Київради у відкритому доступі наразі також немає - перший відеозапис на офіційному youtube-каналі Київради датовано 5-м вересня 2016 року.

Київрада-8, спроби віддати парк під забудову[ред.]

5 лютого 2020 року було зареєстровано проект рішення про передачу в оренду 3-х гектарів землі та виключення цієї землі з переліку спортивних парків та міської Програми розвитку зеленої зони. Проект рішення подали заступник голови КМДА Вячеслав Непоп, директор Департаменту земельних ресурсів Петро Оленич, та його заступниця Алла Василенко.
Ділянку оцінили у 58 мільйонів гривень, а орендну плату у 1,7 мільйона гривень на рік.

12 лютого 2020 року екологічна комісія вирішила перенести розгляд питання та звернутися до “Київзеленбуду” з питанням - чи можна виключити ділянку з “Програми розвитку зелених зон”? Доповідав Костянтин Яловий. Жодних згадок про те, чи отримала екологічна комісія відповідь на поставлене питання, та чи робила вона щось із цього приводу, знайти у документах Київради не вдалося.

25 лютого 2020 року земельна комісія підтримала проект рішення, але рекомендувала змінити формулювання з “для забудови” на “рекреаційного призначення”.

30 липня 2020 року рішення намагалися проголосувати на пленарному засіданні - його, як невідкладне, вніс на початку засідання Денис Москаль. Рекомендація земельної комісії лишилася на папері - голова комісії Олександр Міщенко все одно виніс у залу пленарних засідань проект рішення з цільовим призначенням "для забудови". Але голосів не набралося.

Діюча Київрада-9, передача парку під забудову[ред.]

Конфліктне обговорення у березні 2021-го[ред.]

4 березня 2021 року Київрада намагалася проголосувати за це рішення, але не вистачило 8 голосів. Обговорення було конфліктним.

"Майно", що стало підставою для передачі "Науці Комфорт" 3-х гектарів землі

Представник забудовника Андрій Гринь, заступник директора "Науки Комфорт", намагався переконати депутатів, що забудовник прагне реконструювати спортивний комплекс і будівництво 6-ти багатоповерхівок на території спортивного парку є виключно способом здобути гроші на благородну мету "оновлення та розвитку спорту".
Він казав, що майно, яке забудовник придбав, "на жаль, знаходиться у занедбаному стані і потребує негайної реконструкції та оновлення" та просив відноситися до рішення про передачу ділянки в оренду "не як до бізнес-проекту, а як до можливості розвитку спортивної інфраструктури".
Також Гринь стверджував, що "громадськість підтримала нашу ініціативу", втім, не конкретизуючи, як, коли і де громадськість підтримала план забудови та посилаючись на обговорення ДПТ у 2015 році (протоколів та будь-яких інших доказів існування яких нам також знайти не вдалося).

Ідею передачи ділянки критикували депутати майже усіх фракцій.
Юрій Федоренко зі Слуги народу переконував депутатів не голосувати за це рішення через специфіку поділу землі - ділянка, на яку претендувала "Наука-Комфорт", перерізає навіть те невелике футбольне поле, яке залишилося від стадіону після затвердження ДПТ і депутат заявляв, що ніякого спортивного комплексу забудовник будувати не буде, "максимум маленьке поле для потреб тієї громади, яка заїде в ті збудовані будинки на місці стадіону".
Михайло Наконечний з ОПЗЖ цікавився, чи не вважає Гринь депутатів за дурнів, адже забудова стадіону висотками аж ніяк не покращить спортивну інфраструктуру.
Ігор Кириленко, також з ОПЗЖ обурювався згадками "майна, яке потребує реконструкції", адже майном Гринь називав кілька напівзруйнованих роздягалень на території.

Віталій Павлик з Єдності запевняв, що "Ви не то шо не дасте можливість розвивати спорт, ви його знищуєте абсолютно…Ви хочете на стадіоні збудувати багатоповерхівки і залишити малесеньке футбольне поле, яке не пристосовано для масових занять спортом".
Його колега по фракції Ваган Товмасян взагалі пропонував за власний кошт відновити стадіон, але нікого з депутатів його пропозиція не зацікавила.
Крім того, Томвасян натякав на те, що фракція Батьківщина лобіює цю забудову, адже єдиним депутатом, який на цьому засідання захищав забудовника, був Віталій Нестор.
Віталій Нестор з Батьківщини дійсно намагався переконати колег, що "юридично" у депутатів нема інших варіантів, крім як віддати стадіон під забудову, або відкласти це рішення.
Депутатка УДАРу від Святошинського району Вікторія Муха розповідала, що у районі вже є прецеденти "коли на місці одного з таких стадіонів з’явилась багатоповерхівка. І діти позбавлені були - зараз дви школи користуються одним стадіоном".

Депутати Київради сперечаються про стадіон 4 березня 2021 року

Гринь відповідав на все перелічене, що:
- от така концепція, інших джерел фінансування, крім будівництва житла, немає;
- він не будівельник, а освітянин, тому просто просить надати землю, а проект, який відповість на усі питання, буде пізніше;
- вони реконструюють власне майно - спортивний комплекс. В тому числі - будують житло;
- вони "купували те, що була можливість купити. Те, що продавали. Продавали спортивний комплекс - ми його купили". Тепер планують будувати житло, бо "для занять спортом в Києві по суті місць немає".

Раптова зміна позиції депутатів у квітні 2021-го[ред.]

Поіменне голосування за передачу спортивного парку під забудову

22 квітня 2021 року Київрада проголосувала за забудову спортивного парку на Академіка Вернадського 32.
Причини радикальної зміни позиції кількох фракцій ("Слуг Народу", "Голос" та "ОПЗЖ") не пояснюються жодним із наявних документів чи записів обговорень - між голосуванням 4-го березня і голосуванням 22-го квітня не було додаткових обговорень цього питання ані на комісіях, ані на пленарних засіданнях Київради.
Частина депутатів просто мовчки поміняла позицію на протилежну. Ваган Товмасян знову запропонував відремонтувати стадіон за власні гроші, але цю пропозицію знову проігнорував і секретар Київради і весь депутатський корпус.
За рішення про передачу стадіону під забудову проголосували усі фракції, крім Єдності, яка не дала жодного голосу:

→ 20 з 29-ти депутатів УДАРу. Підтримка забудови у фракціі збільшилася на 3 голоси порівняно з попередньою спробою;
→ 15 з 31-го депутата ЄС. 6 депутатів фракції, які підтримували рішення місяць тому, змінили думку і голосувати не стали. Втім, передачу парку під забудову компаніх Георгія Цагареїшвілі, голови київського обласного осередку "Європейської Солідарності" все одно підтримала половина депутатів фракції;
→ Всі 12 депутатів Батьківщини. Підтримка забудови у фракціі збільшилася на 1 голос - фракція підтримала знищення парку одноголосно;
→ 8 з 12-ти депутатів ОПЗЖ. Позиція фракції за два місяці змінилася радикально - під час першої спроби віддати забудовнику землю рішення підтримувало лише три депутати, а під час другої - вже 8, тобто 3/4 фракції. У тому числі за забудову проголосував Михайло Наконечний, який під час попереднього обговорення завзято це рішення критикував;
→ 8 з 12-ти депутатів Слуги народу. Позиція фракції за два місяці змінилася так само радикально, як і позиція ОПЗЖ - під час першої спроби віддати забудовнику землю рішення не підтримав жоден з депутатів, а під час другої фракція віддала за забудову 8 голосів, тобто голосі 3/4 фракції. У тому числі за забудову проголосував Юрій Федоренко, який під час попереднього обговорення закликав рішення не підтримувати, пояснюючи, що ніякого спорткомплексу забудовник будувати не буде;
→ 4 з 8-ми депутатів Голосу. Позиція фракції за два місяці теж радикально змінилася - під час першої спроби віддати забудовнику землю рішення не підтримав жоден з депутатів, а під час другої фракція віддала за забудову 4 голоси, половину голосів фракції;

Позафракційний секретар Київради Володимир Бондаренко, який голосував за забудову обидва рази.

Після передачі землі[ред.]

У червні 2021 року до земельної комісії звернувся Петро Кузик, екс-депутат Київради від фракції Свобода. Він вимагав не допустити імплементації рішення про забудову спортивного парку та зеленої зони.
Земельна комісія спромоглася розглянути звернення Кузика лише за півроку і постановила "взяти його до відома", тобто не робити нічого.

Раніше опротестувати рішення намагався депутат ОПЗЖ Ігор Кириленко, але його скаргу до комісії з питань правопорядку на порушення законності під час розгляду питання забудови стадіону переадресували на регламентну комісію, а та, у свою чергу, вирішила, що у скарзі Кириленка нема опису конкретних порушень регламенту.

26 листопада 2021 року "Наука-Комфорт" отримала в київському Департаменті архітектури містобудівні умови на цю ділянку - мова у них іде про реконструкцію "майнового комплексу" площиною у 266 кв.м., в результаті якої "комплекс" перетвориться на ЖК.