Попов Олександр Павлович

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця довідка висвітлює лише дії особи щодо питань, які вивчає Енциклопедія
Зелені посилання - це пруфи, а блакитні посилання це реєстри
Ця довідка наповнюється поступово. Якщо ви бачите тут непідтверджену чи викривлюючу інформацію, давайте це обговоримо

Олександр Попов. Скріншот з відео пленарного засідання Київради 11 лютого 2021 року.
Support.png

Екс-голова КМДА (2010 - 2013).
Діючий депутат Київради, балотувався під першим номером у списку проросійської партії ОПЗЖ. Наразі діяльність партії ОПЗЖ заборонена в Україні.

Олександр Попов був членом фракції ОПЗЖ до її саморозпуску під час Лютої війни, 30 березня 2022 року, а потім увійшов до новоствореної депутатської групи Платформа за життя та мир.
Член комісії з питань ЖКГ та енергетики.

Під час Лютої війни[ред.]

Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Попов зник з публічної площини та сесійної зали і не відвідував засідання під час періоду спроб захоплення столиці. Перша поява депутата у поіменних голосуваннях під час Лютої війни датована 9-м червня 2022 року.
Згідно поіменних голосувань, з 17-ти засідань Київради, що відбулися у період з 24 лютого по 31 грудня 2022 року, депутат відвідав 10.

Мовчання депутата у facebook не дозволяє зробити висновки про те, чи займався він якоюсь системною додатковою діяльністю - його сторінка не оновлювалася з 2021 року.

Дії та рішення у діючій Київраді, 25 жовтня 2020 - present[ред.]

Позиція у резонансних питаннях щодо землі та забудов[ред.]

На боці забудовників[ред.]

1. Проголосував за передачу старовинного маєтку Баккалинського під знищення (для будівництва адмінбудівлі на його місці).

2. Проголосував за передачу спортивного парку на вулиці Академіка Вернадського, 32 під будівництво 6-ти багатоповерхівок на його місці.

Дії та рішення, як голови КМДА, 16 листопада 2010 - 14 грудня 2013[ред.]

На боці активістів[ред.]

1. Пейзажні котики та МЗСівський будинок
За словами одного з ключових активістів цього протесту Марини Соловйової, зіграв важливу роль у вирішенні цього тривалого конфлікту.
Саме після обіцянки Олександра Попова, що "Пейзажну алею не чіпатимуть і що в суді КМДА підтримає сторону захисників алеї", рішення 2004 року про виділення землі МЗС для будівництва житлового будинку було визнано нечинним в суді.
Вже наступного дня Київрада визнала Пейзажну алею пам’яткою природи місцевого значення. А на завершення історії, 26 квітня 2012 року Київрада прийняла ще одне рішення, яким, як і попередньо суд, скасувала своє ж рішення про виділення землі МЗС для будівництва посеред Пейзажної алеї.

Нейтральна позиція[ред.]

1. Садиба Мурашка
Повернення будинку та землі під ним у комунальну власність відбувалося у 2011-2012 роках, у судовій площині. Ключову роль у судових процесах відігравала не стільки КМДА, скільки прокуратура й останній мешканець садиби.
У 2013 році Олександр Попов, як голова КМДА, закріпив будинки садиби Мурашка за Управлінням охорони культурної спадщини КМДА і доручив йому провести науково-проектні та консерваційні роботи, чого у повній мірі не сталося й досі.

Реєстри та контакти[ред.]

Тут - декларації, компанії та суди усіх осіб на ім'я Олександр Павлович Попов, а тут - профіль депутата на сайті Київради.

Звернутися до депутата можна:
→ Електронною поштою [email protected];
→ Через facebook-профіль;
→ Через громадську приймальню, яка знаходиться на вулиці Михайла Гришка, 8б і має телефон (093) 236-26-84.

Афіліації[ред.]

Згідно з декларацією за 2020 рік, у звітному році працював в компанії Офер Уа.