Юрія Іллєнка 30, маєток Баккалинського
За даними історико-культурного довідника Мапа Реновації, цей одноповерховий будинок був побудований у 1899-1901 роках і належав Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах.
Наразі маєток знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати Київради віддали землю під ним компанії Амелін-30, для нового будівництва.
Зміст
Передісторія, зібрана активістами Мапи Реновації[ред.]
2012[ред.]
У січні 2012 року Міністерство культури України вирішило, що цей старовинний будинок не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згідно пізнішої заяви Міністерства, відмова у внесенні пам'яткі до реєстру була здійснена на основі висновку Експертної ради при Міністерстві, за підписом архітектора Миколи Дьоміна.
2020[ред.]
2021[ред.]
У квітні 2021 року, після того, як активісти привернули суспільну увагу до загрози знищення цього будинку, Міністерство культури зробило заяву з цього приводу. У заяві було наголошено на тому, що відмова у внесенні пам'яткі до реєстру 2012 року була здійснена на основі висновку Експертної ради при Міністерстві за підписом архітектора Миколи Дьоміна, а також - що впродовж 10 років Міністерство не отримувало жодних заяв чи звернень від місцевої влади з приводу цього будинку. Міністерство наголосило, що готове розглянути повторно питання внесення будівлі до реєстру пам’яток місцевого значення - для того, щоб це відбулося, КМДА повинна надіслати до Міністерства відповідне звернення. Судячи з того, що через 8 днів після цієї заяви Київрада проголосувала за передачу землі під будинком під нове будівництво, можливістю КМДА не скористалася.
Роль депутатів та фракцій Київради[ред.]
Проект рішення та постійні комісії[ред.]
Ключова фігура у процесі рятування пам'ятки від знищення. Киянин, кандидат фізико-математичних наук, доцент Національного авіаційного університету. З 1992 року разом з родиною проживає в одній з квартир садиби.
Голосування на пленарних засіданнях[ред.]
Олександр Дядюк
Правозахисник, який на громадських засадах представляв інтереси Глухова у судах, звертався зі скаргами до прокуратури та мерії та відвідував засідання комісїй КМДА впродовж багатьох років боротьби за збереження садиби.
