ДПТ у межах Вернадського - Кржижановського - Краснова
Детальний план території охоплює 45 гектарів мікрорайону Академмістечко у Святошинському районі Києва.
Передбачає будівництво 34-х висоток біля перетину бульвара Академіка Вернадського та вулиці Миколи Краснова - частина з них відома, як ЖК "Академ Парк".
Крім того, передбачає забудову спортивного парку "Науки-Спорт" шістьма висотними будинками.
Зміст
Деталі та наслідки ДПТ[ред.]
Ця територія була включена до переліку ДПТ, що підлягають розробці, рішенням Київради 13 листопада 2013 року. Тобто на останній повноцінній сесії Київради-6 - після цього почався Майдан.
З урахуванням подій Революції Гідності та початку російсько-української війни, договір на розробку ДПТ був укладений дуже швидко - 23 червня 2014 року.
розроблений
Замовники та виконавець[ред.]
Замовником виступав Департамент архітектури КМДА, виконавцем - компанія Виробничо-технічна агенція, а інвестором - УКРБУД Девелопмент. Таким чином, формально процес розробки містобудівного документа контролювала міська влада, а фактично - той, хто його оплачував, тобто УКРБУД.
Можливість забудови промзони та території спортивного парку житлом підтвердила київська комунальна організація Інститут Генерального плану у 2012-2013 роках.
Соціальна та транспортна інфраструктура[ред.]
Наразі стадіон у парку знаходиться під загрозою знищення - у квітні 2021 року депутати діючого складу Київради віддали його компанії Наука-Комфорт для будівництва ЖК.
Цим же рішенням 3 гектари землі з футбольним полем було виключено з переліку спортивних парків та Програми розвитку зелених зон. До цього футбольне поле використовувалося, як дитяча тренувальна база - на ньому проводили тренування та влаштовували дитячі спортивні табори.
Хто та як голосував[ред.]
До Майдану[ред.]
13 листопада 2013 року Київрада прийняла рішення про включення цієї території в програму оновлення містобудівної документації разом з 74-ма іншими ДПТ.
За це рішення проголосували депутати майже усіх фракцій - не дали голосів лише БЮТ, УДАР, Блок Катеринчука та група Кияни.
Після Майдану[ред.]
12 лютого 2015 року земельна комісія ще раз внесла ДПТ на цей район у перелік тих, що підлягають розробці;
23 квітня 2015 року земельна комісія проголосувала за затвердження ДПТ;
21 травня 2015 року Київрада проголосувала за ДПТ, який передбачав забудову стадіону. Захищав проект на пленарному засіданні Сергій Целовальник, який на той момент ще займав посаду головного архітектора Києва.
Рішення прийняли силами мегафракції УДАР-Солідарність - за рішення проголосував 61 депутат фракціїї мера.
Для його прийняття вистачило лише двох додаткових голосів від самовисуванців Володимира Гончарова та Вячеслава Непопа (обидва у наступній каденції увійшли до фракції Віталія Кличка). Усі інші фракції Київради-7 за це рішення не голосували. Не підтримала його і більшість позафракційних депутатів.
У цьому поіменному голосуванні є помилка - хоча у ньому вказано, що за рішення віддали голоси 64 депутата, насправді голосів було 63.
Відеозаписів цих засідань комісій та пленарних засідань Київради цього скликання у відкритому доступі наразі немає - перший відеозапис на офіційному youtube-каналі Київради датовано 5-м вересня 2016 року.
