Російські строковики у Лютій війні

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелені посилання - це пруфи, а запропонувати зміну можна тут

Російські строковики - це хлопці від 18 до 27 років, які проходять обов'язкову військову службу. Згідно російському законодавству, їх мають право відправляти на війну чи "спецоперацію", але лише після 4-х місяців служби.

5 березня 2022 року, на 10-й день Лютої війни, російський президент володимир путін заявив, що "у цій "операції" приймають участь лише професійні військові. Офіцери та контрактники. Призовників немає жодного".
Ця заява виявилася неправдивою.


Бойові дії у Сумській області[ред.]

Березень 2022[ред.]

7 березня у Сумській області здалися в полон 5 російських строковиків, віком від 19 до 22 років.
На прес-конференції вони розповіли, що на територію України, під місто Ромни, їх завели 28 лютого. Під Ромнами вони стояли 5 днів, чекали на додаткове харчування та паливо, потім поїхали зустрічати колону та потрапили під обстріл. Здатися в полон вирішили, бо відстали від колони, а товариші їх кинули.

16 березня СБУ опублікувала перехоплення срочников никто уже отсюда не заберет.
У ньому солдат-строковик 15-го полку Таманської дивізії розповідає матері, що під Сумами вони потрапили в оточення, в новинах їх уже оголосили мертвими, а на днях їх обстріляли свої ж через помилку командування. Тепер їх змушують підписати контракт.
Детальний опис розмови є у відповідній довідці.


16 березня: через город Суми еще ни одна наша колонна не выживала
Російський солдат-строковик розповідає матері, що знаходиться в оточенні - "въехали спокойно, а теперь выехать не можем".
Каже, що вони тепер мають висуватися на Суми, "а через город Суми еще ни одна колонна наша не выживала. Не доезжала целой. Если все хорошо, если…я хотел бы сложить оружие перед командиром роты – чтобы не ехать через Суми".
Мати хвилюється, що сина можуть віддати під трибунал та просить "не рваться в первые ряды". Хлопець плаче.


20 квітня: срочников тут на показуху забирали
Російський солдат розповідає матері: "...срочников забирают через прокуратуру. Потому что вон даже ко мне подбегали эти срочники, трусились: дай-дай позвонить отцу, он там решит вопрос, меня заберут…".
"Та дело в том, что наша местная прокуратура, блин, гнилая просто", – зауважує мати.
Син погоджується: "Да, оно так и есть наверное…. Срочников тут и на показуху забирали, якобы, что их отправляют… некоторых оставили. Одного кидали, там, срочника: он два раза на передке был, в жесткие ситуации попадал, его аж, там, трусило. И все равно его оставили, не могли назад отправить. Короче, кого-то отправляют, кого-то не отправляют, тут непонятно шо творится".
Мати обіцяє: "Владик, ну будем искать ходы, обязательно".