Юрія Іллєнка 30, маєток Баккалинського

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Версія від 09:05, 21 травня 2021, створена Admin (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <div class="box"></div><div class="box-text">Довідка перевірена 21 травня 2021 року. Якщо ви бачите тут непідтв...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довідка перевірена 21 травня 2021 року. Якщо ви бачите тут непідтверджену чи викривлюючу інформацію, давайте це обговоримо
Зелені посилання - це пруфи, всі імена посадових осіб є посиланнями на мультиреєстр Clarity Project, а суддів на досьє PROSUD

Вид на садибу Мурашка з вулиці. Автор фото: Олександр Глухов

Садиба Мурашка - пам'ятка історії та архітектури, розташована в Києві на вулиці Малій Житомирській. Збудована у середині 19 століття. Ключовою фігурою у процесі захисту садиби від знищення став прописаний у пам'ятці місцевий мешканець, університетський викладач Олександр Глухов, який у 2000-х роках відмовився з неї виїжджати.

Ініціював процес "реконструкції" пам'ятки у 2000 році тодішній мер Києва Олександр Омельченко, за участі керівника Головного управління житлового забезпечення Михайла Голиці, голови КП "Житлоінвестбуд-УКБ" Вячеслава Непопа та голови Шевченківської районної ради й водночас Шевченківської РДА Віктора Пилипишина. У 2007 році ініціативу підхопив Блок Леоніда Черновецького, депутати якого ініціювали та підтримали рішення про передачу землі під пам'яткою в оренду, а у 2009-му - про її продаж за 14 мільйонів гривень. Вси вищезазначені дії відбувалися без погоджень з органами охорони культурної спадщини. Численні скарги та звернення Олександра Глухова, які він подавав багато років, призвели до включення у процес київської міської прокуратури, яка за участі Глухова та правозахисника Олександра Дядюка, у 2010-2012 роках виграла три судові процеси та повернула будинки й землю у комунальну власність міста. Після повернення будинки продовжили руйнуватися - як за часів голови КМДА Олександра Попова, так і впродовж усіх 6-ти років мерства Віталія Кличка. З грошей, які передбачалися у бюджеті на реставрацію садиби (лише у 2016-2018 роках), використана була лише невелика частка.

Олександр Глухов. Фото з фб-профілю Олександра. Автор фото, знайдись!

Варіанти переселення пропонувалися родині Олександра Глухова переважно з 1996 по 2005 рік, коли виселення останнього мешканця садиби Мурашка означало реконструкцію пам'ятки архітектури та нове будівництво на її місці. Через бажання зберегти пам'ятку родина від варіантів відмовилася. З 2013 року, тобто за 7 років перебування будинків у комунальній власності міста Олександру Глухову офіційно запропонували варіанти переселення лише двічі: кімнату у гуртожитку у 2018 році та квартиру у ЖК в мікрорайоні "Мишоловка", збудованому КП "Житлоінвестбуд-УКБ" (тим забудовником, який відпочатку планував реконструювати пам'ятку) у 2020-му.

Олександр від пропозицій відмовився, тому у листопаді 2020 року, під час світової пандемії Covid-19, голова Департаменту культури КМДА Діна Попова повідомила про рішення відрізати у будинку-пам'ятці воду та газ, мотивуючи це необхідністю терміново здійснити протиаварійні заходи, обіцяні ще у 2014 році. Всю зиму родина прожила у помешканні, де температура повітря сягала 11 градусів тепла. Жодних пропозицій переселення окрім примусового виїзду на "Мишоловку" родина наразі не отримувала. Крім того, у лютому 2021 року Олександр Глухов дізнався, що департамент культури КМДА (ще під керівництвом Діни Попової) подав на нього в суд. Але на першому ж засіданні суд вирішив залишити позов без розгляду.
27 квітня 2021 року новим директором Департамента культури КМДА було призначено Яну Барінову. До змін у ситуації з садибою Мурашка це поки що не призвело.

Дійові особи та ролі:[ред.]

Активісти та акції підтримки[ред.]

Олександр Глухов

Ключова фігура у процесі рятування пам'ятки від знищення. Киянин, кандидат фізико-математичних наук, доцент Національного авіаційного університету. З 1992 року разом з родиною проживає в одній з квартир садиби.

Олександр Глухов біля під'їзду. Фото: Іван Чернічкін, Zaborona

На початку 2000-х років відмовився виїжджати з пам'ятки архітектури, у якій прописаний, чим завадив початку будівельних робіт. Багато років був ініціатором та учасником судових тяжб, завдяки яким у 2012 році садибу Мурашка та земельну ділянку, на якій вона розташована, вдалося повернути до комунальної власності.
У 2000-2013 роках Олександру Глухову пропонували квартири, у тому числі у центрі міста, але ці пропозиції надходили з метою подальшого знесення пам'ятки архітектури, тому він від цих квартир відмовлявся. Після повернення будинків у комунальну власність йому впродовж п'яти років не надходило пропозицій для переселення, аж до 2018 року, коли йому запропонували переїхати в кімнату у гуртожитку на вулиці Празькій 34. Олександр відмовився і далі пропозицій не було аж до серпня 2020 року, коли КМДА запропонувала йому єдиний варіант переселення з Малої Житомирської - будинок того ж забудовника, який планував знести садибу у 2000х роках, компанії "Житлоінвестбуд-УКБ", на вулиці Моторній, від якого Олександр також відмовився. Після цього, у листопаді 2020 року, під час світової пандемії COVID-19, за ініціативою Департамента культури КМДА, у садибі Мурашка відключили воду та газ, за які Олександр Глухов продовжує сплачувати рахунки.

Олександр Дядюк
Правозахисник, який на громадських засадах представляв інтереси Глухова у судах, звертався зі скаргами до прокуратури та мерії та відвідував засідання комісїй КМДА впродовж багатьох років боротьби за збереження садиби.

Акції підтримки

3 вересня 2011 року на Малій Житомирській відбулася акція на захист садиби, де жив і працював художник Олександр Мурашко. Мета акції - привернути увагу громадськості і влади до долі пам'ятника архітектури - садиби Мурашка, яку потрібно врятувати від руйнування.

22 грудня 2011 року