Відмінності між версіями «Топольське Харківської області у Лютій війні»
Admin (обговорення | внесок) (Створена сторінка: <div class="box"></div><div class="box-text">Це довідка, яка <span class="link-local">Принципи енциклопедії#Різні тип...) |
Admin (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
]] | ]] | ||
[[Image: Donate.png |right|100px|link=https://cultureversus.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8E]] | [[Image: Donate.png |right|100px|link=https://cultureversus.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8E]] | ||
| − | <p>Топольське - це українське село, | + | <p>Топольське - це українське село, яке знаходиться в Ізюмському районі <span class="link-local">[[Харківська область у Лютій війні| Харківської області]]</span>.</p> |
__TOC__ | __TOC__ | ||
Версія за 10:20, 13 серпня 2022
Топольське - це українське село, яке знаходиться в Ізюмському районі Харківської області.
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
Розшифровки всіх перехоплень розмов російських військових, що були опубліковані СБУ та ГУР під час Лютої війни, зібрано в окремій довідці. У довідках з перехопленнями використовується ненормативна лексика - на жаль, ми не бачимо можливості достовірно передати культурні коди солдатів російської армії у інший спосіб.
Топольське згадується в одному перехопленні:
26 квітня: миссия наша - выжить + переклад англійською
Солдат- ДНРівець жаліється матері: "Миссия наша - выжить, понимаешь? Слов нет. Дело в том, что тут приехали люди, отстрелялись и уезжают, а мы тут постоянно, блядь. Сами себе жрать готовим, по погребах все уже повыгребали, короче, хана. Россия оставляет после себя руины. Село называется, недалеко от Изюма, Топольское. Бои не останавливаются, прорваться туда не могут, короче, 9 мая это все не кончится".
Мама вмовляє сина не підписувати нові контракти, син відповідає, що не буде.
Додає: "Сначала наших просто кидали наперед. С другой роты. Их мертвыми попривозили. На бронюк прыгают и поехали на зачистку села, а там жеж всегда ждут и стреляют укропы. А сегодня, чи вчера люди начали отказываться. Россияне отказались, наши отказались, но луганчане поехали. А я ни в какую, я сказал - стреляй в меня, а я не поеду".
