Екопарк Осокорки

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Версія від 16:00, 16 жовтня 2024, створена Admin (обговорення | внесок) (Як віддали землю: Київрада Омельченка, 2005 рік)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це довідка, яка наповнюється просто зараз
Зелені посилання - це пруфи, а запропонувати зміну можна тут

Приблизні межі ділянок можливої забудови. Ілюстрацію створено активістами захисту Екопарку Осокорки
Support.png

Екопарк Осокорки - це водно-болотні угіддя у Києві, які межують зі щільно забудованими житловими мікрорайонами Осокорків-Позняків. Включають озера Небреж, Мартишів, Тягле, канали та квітучі заплавні луки. Угіддя є залишками ландшафтних комплексів лівобережної заплави річки Дніпро та домівкою для багатьох представникам флори та фауни, занесених до Червоної книги України.

Знаходяться під загрозою тотальної забудови житлом - на даний момент територію рятує лише багаторічний протест екоактивістів та місцевих мешканців, які виступають за збереження зеленої зони та надання їй статусу природного ландшафтного парку.

Земельні ділянки, передані під забудову[ред.]

5 ділянок, переданих Контактбудсервісу[ред.]

1. Ділянка 96:001:0008 площею у 90,6 гектарів.
2. Ділянка 96:001:0009 площею у 26,7 гектарів.
3. Ділянка 96:001:0010 площею у 21,9 гектарів.
4. Ділянка 96:001:0011 площею у 15,5 гектарів.
5. Ділянка 96:001:0013 площею у 21,4 гектара.

Ділянка, передана Житлоінвестбуду-УКБ[ред.]

Ділянка 96:001:0015 площею у 33,6 гектарів.

Як віддали землю та змінили призначення ділянок для великої забудови[ред.]

Як віддали землю: Київрада Омельченка, 2005 рік[ред.]

Скріншот з розслідування Slidstvo.info від 14 жовтня 2015 року
* більше деталей та документів - у повній хронології періоду

У липні 2005 року Київрада періоду мера Олександра Омельченка передала 176 гектарів водно-болотних угідь компанії Контактбудсервіс, забудовнику з орбіти банку "Аркада", під масштабну забудову житлом. Дані поіменних голосувань того періоду Київрада не публікує, але відомо, що бенефіціаром "Контактбудсервісу" на той момент був Олександр Чорноволенко, майбутній нардеп-БЮТівець.

На момент виділення землі дружина Олександра Чорноволенка Людмила Закревська була депутаткою Київради та заступницею голови земельної комісії, тобто мала брати участь в ухваленні рішення про виділення землі компанії свого чоловіка. Пізніше, у трьох наступних скликаннях, Людмила Закревська була депутаткою Київради від Нашої України, Блоку Віталія Кличка та УДАР-Солідарності.

Період мера Леоніда Черновецького, 2006 - 2011 роки[ред.]

Голосування за ДПТ Осокорків: глибока ніч, фальшива назва
* більше деталей та документів - у повній хронології періоду

Київрада часів Черновецького зробила для знищення Екопарку Осокорки три речі:

  1. Віддала ще одну ділянку, 33 гектара зеленої зони під забудову компанії Житлоінвестбуд-УКБ;
  2. Глибоко вночі, з голосу, без обговорення і під несправжньою назвою рішення проголосувала за ДПТ (детальний план території), який уможливив тотальну забудову;
  3. Юристи Київради та міського голови виграли суд у активістів - активісти намагалися скасувати рішення про передачу землі під забудову, Київрада забудову захищала.

Ділянка "Житлоінвестбуда-УКБ"[ред.]

Особливості виділення землі "Житлоінвестбуду" були у тому, що у 2007 році Київрада віддала землю у короткострокову оренду, а концепція, нібито, полягала у тому, що будинки та соціальна інфраструктура на ділянці будуватимуться за рахунок бюджетних коштів.
Втім, вже за півроку до рішення внесли деякі уточнення і "бюджетні кошти" з нього зникли, натомість з'явилися "залучені". А у 2009-му і оренда перетворилася на постійне користування. Керував "Житлоінвестбудом" у той період Вячеслав Непоп.

Скандальний ДПТ[ред.]

18 грудня 2007 року Дарницька РДА та Контактбудсервіс провели "громадські слухання" у школі №316 - обговорювали детальний план території, тобто масштабну житлову забудову. Розробником ДПТ виступило ДП Інститут Київгенплан, а замовником розробки - власне забудовник, компанія "Контактбудсервіс". Головував на цій зустрічі тодішній заступник голови РДА Геннадій Сінцов.

Скріншот зі стенограми нічного голосування: Людмило Олександрівно, "Блок Кличка" не проти?

Активісти захисту Екопарку вважають, що громадське обговорення було фіктивним. Згідно протоколів цієї зустрічі, "громада" (290 осіб) ні з чим не сперечалася і лише ставила питання, а потім одноголосно погодила ДПТ – суцільну житлову забудову території навколо озер на південних Осокорках. Жодного з мешканців району, хто б брав участь у тому обговоренні, знайти не вдалося, а відеозапис обговорення організатори вирішили не зберігати.

27 листопада 2009 року Київрада затвердила ДПТ Осокорків. Питання забудови зеленої зони було винесено на голосування о 2.45 ночі, з голосу, як невідкладне. Вніс його депутат Блоку Черновецького Олексій Самохін, на внесення та ухвалення рішення депутатам знадобилося 30 секунд, обговорення не було і його ніхто не вимагав.
У стенограмі видно, що і БЮТ, і Блок Кличка погодилися на внесення питання у порядок денний глибоко вночі, причому Олесь Довгий звертався за погодженням саме до Людмили Закревської, дружини одного з власників (або екс-власників) компанії-забудовника. Формальних причин звертатися саме до неї у секретаря Київради не було - на той момент вона була членкинею комісії з питань освіти.

Після цього засідання Київради одразу завершилося - наступне голосування відбулося вже вдень 27-го листопада. Назва рішення в поіменному голосуванні не відображає його суті та не збігається з його ж назвою в системі Ліга.закон. Тотальну забудову водно-болотних угідь навколо озера Небреж підтримали 94 київських депутата. Основну масу голосів дала промерська більшість, тобто Блок Черновецького, Партія Регіонів, ГАК та Блок Литвина. Але крім того, забудову підтримала і "опозиція" - зокрема, більшість БЮТівців, та депутатів Блоку Кличка.

Акції протесту та суди[ред.]

Частину свідоцтв про діяльність протестного руху у період Леоніда Черновецького втрачено, але протестна діяльність у цей період була. Зокрема, у 2010 році активісти захисту Осокорків проводили акції протесту, намагаючись привернути увагу суспільства до проблеми знищення зеленої зони та зверталися до суду з вимогою скасування передачі землі та розірвання договорів оренди. Але врешті-решт, у 2012 році суддя Марина Бояринцева ухвалила рішення на користь забудовника та Київради.