Ізюм у Лютій війні
Ізюм - це українське місто, центр Ізюмського району Харківської області.
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
Розшифровки всіх перехоплень розмов російських військових, що були опубліковані СБУ та ГУР під час Лютої війни, зібрано в окремій довідці. У довідках з перехопленнями використовується ненормативна лексика - на жаль, ми не бачимо можливості достовірно передати культурні коди солдатів російської армії у інший спосіб.
Ізюм згадується у кількох перехопленнях:
27 квітня: наша часть не захотела обратно возвращаться
Один російський солдат розповідає іншому, що їхати вдруге в Україну відмовилася ціла військова частина: "нас 22-го вывели, и наша часть не захотела обратно возвращаться, понял? Типа отказники, понял? Мы остались".
Його співбесідник, який стоїть під Ізюмом, розповідає про справи на фронті: "было 60 танков, осталось 10, разъебали нахуй. Половина в плену, половина 200-300-е".
28 квітня: жену, детей обнять, а потом – по блядям!
Командир полку росіян, який воює під Ізюмом на Харківщині, скаржиться комусь у повідомленнях: "Бегут. И мои тоже стали бояться очень. Все устали. Все без сил. Ни морально поднять их не могу, ни физически. Даже расстреливаю. И без толку".
Далі, у голосових повідомленнях розповідає:
"Тут все полностью деморализованы. В ротах осталось по 10-15 человек в лучшем случае. Офицеры уже в панике, хотят уже, чтобы все это закончилось. Полтора месяца ежедневно, мы по-моему единственные, которые постоянно наступали или активно оборонялись. Три дня назад мои запаниковали - все, ни в какую…из молодых, которых новых отправили на доукомплектование, порядка 60 человек… из них дохуя трусов, блядь, паникеров".
Розповідає про свою мрію: "Охота домой: детей, жену обнять. А потом – по блядям! Чтоб много-много, куча блядей была, и все. Больше ничего не хочется".
