Повна хронологія: Екопарк Осокорки

Це довідка, яка наповнюється просто зараз

Зелені посилання - це пруфи, а запропонувати зміну можна тут

---

Приблизні межі ділянок можливої забудови. Ілюстрацію створено активістами захисту Екопарку Осокорки

Земельні ділянки та їхні особливості

5 ділянок, переданих Контактбудсервісу

1. Ділянка 96:001:0008 площею у 90,6 гектарів.

2. Ділянка 96:001:0009 площею у 26,7 гектарів.

3. Ділянка 96:001:0010 площею у 21,9 гектарів.

4. Ділянка 96:001:0011 площею у 15,5 гектарів.

5. Ділянка 96:001:0013 площею у 21,4 гектара.

Ділянка, передана Житлоінвестбуду-УКБ

Ділянка 96:001:0015 площею у 33,6 гектарів.

Період мера Олександра Омельченка, 2005 - 2006 роки, "Аркада"

Передача 176-ти гектарів Контактбудсервісу

* коротко по суті подій - у основній довідці про кейс

14 липня 2005 року Київрада передала компанії Контактбудсервіс 5 ділянок у житловому масиві Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони). Ділянки загальною площею у 176,06 гектарів були передані в оренду на 15 років для будівництва об'єктів житлового та соціально-побутового призначення. Забудовника зобов'язували:

• одночасно із спорудженням житла збудувати закриті паркінги, дитсадки, школи та об'єкти охорони здоров'я;
• передати КМДА 5 % загальної площі кожного будинку (крім службової);
• благоустроїти території озера Тягле та створити навколо нього паркову зону загального користування;
• територію в межах прибережної захисної смуги водойм використовувати без права будівництва будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
  

Скріншот з розслідування Slidstvo.info від 14 жовтня 2015 року

За це рішення проголосував 51 депутат (на той момент цього було достатньо), але хто саме - невідомо, у відкритому доступі нема поіменних голосувань того періоду. Відомо, що бенефіціаром "Контактбудсервісу" був майбутній нардеп Олександр Чорноволенко.

Дружина Олександра Чорноволенка Людмила Закревська на момент виділення землі була не лише депутаткою Київради, а й заступницею голови земельної комісії, тобто мала брати участь в ухваленні рішення про виділення землі компанії свого чоловіка. Пізніше, у трьох наступних скликаннях, Людмила Закревська була депутаткою Київради від Нашої України, Блоку Віталія Кличка та УДАР-Солідарності. Нам не вдалося знайти жодних заяв депутатки про конфлікт інтересів у цьому кейсі.

8 вересня 2005 року Київрада уклала з Контактбудсервісом договір оренди (дата згадується у пізнішому протоколі земельної комісії).

Період мера Леоніда Черновецького, 2006 - 2011 роки, "Аркада"

* коротко по суті подій - у основній довідці про кейс

Операції з ділянкою Житлоінвестбуду

8 лютого 2007 року Київрада передала ділянку розміром у 33,6 га комунальному підприємству Житлоінвестбуд-УКБ на 5 років. Цим же рішенням було змінено цільове призначення ділянки та затверджено зміни до містобудівної документації. КМДА мала отримати 7% площі будинків, крі службової, прибережні смуги не мали забудовуватися, а соціальна інфраструктура мала будуватися Житлоінвестбудом одночасно з житлом.
Обговорення фактично не було, вносив рішення голова земельної комісії Олексій Євлах, який навіть не озвучив, що саме передається в оренду. Проголосували за це Блок Черновецького, Партія Регіонів, ГАК, кілька БЮТівців і один депутат Блоку Кличка. Концепція, нібито, полягала у тому, що будинки та соціальна інфраструктура на ділянці будуватимуться за рахунок бюджетних коштів, але вже за півроку рішення змінилося.

14 червня 2007 року новим рішенням Київради умови передачі землі було змінено - з назви зникло уточнення “за рахунок бюджетних коштів”, а саме рішення тепер стосувалося не лише будівництва соціального житла, а й комерційного також, яке мало будуватися "за залучені кошти". Обговорення знов не було - тодішній секретар Київради Олесь Довгий просив “оперативно доопрацювати” питання земельного блоку. Рішення ухвалили силами Блоку Черновецького, Партії Регіонів та ГАК.

29 жовтня 2009 року Київрада змінила умови використання ділянки Житлоінвестбудом-УКБ - "короткострокова оренда" перетворилася на "постійне користування". Обговорення не було і цього разу, вносив питання на розгляд знов голова земельної комісії Олексій Євлах. Рішення підтримали 92 депутата. .

ДПТ: так звані "громадські слухання" та нічне голосування

Голосування за ДПТ Осокорків: глибока ніч, фальшива назва

18 грудня 2007 року Дарницька РДА та Контактбудсервіс провели "громадські слухання" у школі №316 - обговорювали ДПТ (детальний план території), тобто масштабну житлову забудову. Головував на цій зустрічі тодішній заступник голови РДА Геннадій Сінцов.
За словами активістів захисту Екопарку, громадське обговорення було фіктивним. Згідно протоколів цієї зустрічі, "громада" (290 осіб) ні з чим не сперечалася і лише ставила питання, а потім одноголосно погодила ДПТ – суцільну житлову забудову території навколо озер на південних Осокорках.
Активістам не вдалося знайти жодного з мешканців району, хто б примав участь у тому обговоренні. У коментарях до посту організатор події Геннадій Сінцов пояснив, що відеозапис обговорення не зберігся, бо касету із записом зберігали лише до оформлення протоколу. Розробником ДПТ виступило ДП Інститут Київгенплан.

Скріншот зі стенограми нічного голосування: Людмило Олександрівно, "Блок Кличка" не проти?

27 листопада 2009 року Київрада затвердила ДПТ Осокорків, розроблений на замовлення "Контактбудсервісу". Питання забудови зеленої зони було винесено на голосування глибоко вночі (точніше - о 2.45 ночі), з голосу, як невідкладне. Вніс його депутат Блоку Черновецького Олексій Самохін, на внесення та ухвалення рішення депутатам знадобилося 30 секунд, обговорення не було і його ніхто не вимагав. Жоден з депутатів не проголосував проти. Більше того, у стенограмі видно, що і БЮТ, і Блок Кличка погодилися на внесення питання у порядок денний глибоко вночі та моментальне голосування за нього.
Після цього засідання Київради одразу завершилося - наступне голосування відбулося вже вдень 27-го листопада. Назва рішення в поіменному голосуванні навіть не відображає його суті, й не збігається з його ж назвою в системі Ліга.закон. У системі рішення називається "Про затвердження детального плану території...", а у поіменному, дослівно - "по суті питання питання щодо виділення коштів на будівництво на осокорках".
Тотальну забудову водно-болотних угідь навколо озера Небреж підтримали 94 київських депутата, у тому числі представники опозиції. Зокрема, за скандальне рішення проголосували:

• 41 з 43 депутатів, обраних від Блоку Черновецького;
  
• 23 з 32 депутатів, обраних від БЮТ;
  
• всі 8 депутатів, обраних від ГАК;
  
• 8 з 15 депутатів, обраних від Блоку Кличка;
  
• всі 6 депутатів, обраних від Партії Регіонів;
  
• 5 з 11 депутатів, обраних від Блоку Блоку Литвина;
  
• 3 з 5 депутатів, обраних від Блоку Катеринчука.

Діяльність забудовника та протест місцевих мешканців

З огляду на давність подій та заборону кількох соціальних мереж, частина свідоцтв про діяльність протестного руху у період "правління" Леоніда Черновецького, ймовірно, втрачена. Втім, протестна діяльність у цей період була.
У 2010 році громадська організація Штаб самооборони "Осокорки" звернулася до суду з вимогою зобов'язати мера Києва Леоніда Черновецького винести на сесію Київради низку рішень - про скасування передачі землі, розірвання договору оренди, та про надання "Штабу самооборони "Осокорки"" права користування землею навколо озер Небреж та Мартишів. У одному з рішень суду в цій справі зафіксована така історія спроб захистити водно-болотні угіддя:

• у 2006 році до київської Природоохоронної прокуратури звернулася жінка - вона повідомила, що протягом 2004-2006 років у північній частині озер Мартишів та Небреж (в районі садового кооперативу «Сонячний») невідомі особи проводять промисловий видобуток піску, внаслідок чого зруйновано акваторію водойм та порушено екологічний стан рекреаційної зони. Крім того, заявниця повідомила, що з кінця листопада 2006 року вздовж прибережної захисної смуги озера Мартишів зводиться паркан, який перекрив близько кілометру берегової лінії. Ій відповіли, що паркан біля озера дійсно збудував "Контактбудсервіс", за що представника компанії, нібито, притягнули до адміністративної відповідальності.
• у травні 2007 року до низки організацій (КМДА, Дарницької РДА, Генпрокуратури etc) звернувся інший активіст, який вимагав зняти паркан біля Небрежа та відновити озера, які на той момент вже знаходилися під багатометровим шаром піску та сміття внаслідок діяльності забудовника. У відповідь на його звернення Управління благоустрою КМДА провело виїзну перевірку та встановила, що вздовж вулиці Колекторної стихійно завезено велику кількість побутових відходів, а "Контактбудсервіс" виконує роботи по встановленню огорожі без ордеру. Працівники управління вручили керівництву "Контактбудсервісу" припис з вимогами припинити будь-які роботи до отримання ордеру та склали на посадову особу "Контактбудсервісу" адміністративний протокол. Крім того, Управління благоустрою повідомило, що із забудовником досягнута домовленість про ліквідацію звалищ сміття та з 6 червня 2007 року розпочато роботи по ліквідації звалищ та ремонту дорожнього полотна.
• у липні 2007 року Дарницька РДА звернулася до директора ДП "Інститут "Київгенплан"" щодо внесення коректив до генплану Києва, які передбачили б відновлення засипаних забудовником озер (озера Пономарівського та інших), для відновлення природних звязків між озерами Пономарівське та Небреж. У рішенні суду нема жодних згадок про те, чи відповів на це звернення "Київгенплан".
• у листопаді 2007 року був створений Штаб самооборони "Осокорки".
• у березні 2008 року Штаб самооборони "Осокорки" зверталася до мера Києва Леоніда Черновецького та "Інституту Генерального плану м. Києва" з листом, в якому просила надати хй право земельного сервітуту на територію між озерами Мартишів і Небреж.
• у вересні 2009 року Головний державний санітарний лікар Дарницького району повідомив позивачу, що "береги озер Небреж та Мартишев протягом всієї території захаращені побутовим та будівельним сміттям. Вулиця Колекторна, яка прилягає до озера Небреж, засипана вздовж проїзної частини побутовим та будівельним сміттям, біля території кооперативів «Восход»та «Бджілка»влаштовано несанкціоновані звалища сміття" і що про це вже повідомлено голову Дарницької РДА.
• станом на 19 жовтня 2011 року ситуація щодо забруднення природного середовища житлового масиву "Осокорки" не змінилася. Суд направив окрему ухвалу з приводу порушень природоохоронного законодавства Генеральній прокуратурі України.

  Активісти захисту Осокорків проводили акції протесту, намагаючись привернути увагу суспільства до проблеми знищення зеленої зони. Втім, врешті-решт у 2012 році суддя Марина Бояринцева ухвалила рішення на користь забудовника.

  Період головування у КМДА Олександра Попова, 2011 - 2014 роки, "Аркада"

  Спроба змінити ДПТ та ненадані документи

  Навесні 2011 року, через півроку після призначення Олександра Попова головою КМДА, у Київраді почався перерозподіл влади - Олесь Довгий звільнився з посади секретаря Київради "за власним бажанням", з фракції Леоніда Черновецького вийшли 17 депутатів, потім ще один, потім ще три. Приблизно у той же період двічі розкололася фракція БЮТ - восени 2010 року, та навесні 2011-го. Колишні депутати обох фракцій утворили велику кількість дрібних депутатських груп. У липні 2011 року Київрада різко змінила склад усіх депутатських комісій. Таким чином, контролювати КМДА та Київраду почала Партія Регіонів.

  29 листопада 2012 року Київрада ухвалила рішення про необхідність розробки змін до ДПТ Осокорків та проведення громадських слухань з цього приводу, причому суть та причина таких змін у рішенні не була описана. Доповідав на сесійному засіданні щодо цього проекту рішення Андрій Вавриш, на той момент заступник головного архітектора Києва - за його словами, навантаження житлом на район у ДПТ було надмірним, а кількість комерційної нерухомості та соціальної інфраструктури надто малою і змінити треба було саме це співвідношення. Слово також взяв депутат Черновецького Сергій Кримчак, який голосував за "нічний ДПТ" у 2009-му. Він, нібито, гаряче підтримував зміни у ДПТ, кажучи, що треба "зберегти унікальне природне середовище" і що "він особисто виступає проти будівництва на схилах Дніпра". Забігаючи вперед - пізніше, у скликанні 2015-2020 років Сергій Кримчак буде головою робочої групи, яка рік затягуватиме розгляд петиції про збереження цього природного середовища.
  За рішення проголосували 99 депутатів, більшість з яких підтримували забудову на нічному голосуванні 2009 року, та навіть Олексій Самохін, який вносив з голосу той нічний проект рішення.

  11 листопада 2013 року Контактбудсервіс написав листа тодішньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову. У ньому компанія скаржилася на те, що КМДА не надає МУО на цю забудову, хоча забудовник звертається за цим документом вже більш ніж півтора роки (з лютого 2012-го) і витратив на підготовчі роботи та платежі вже 154 мільйони гривень. Згідно листа, КМДА мотивувала відмови рішенням 2012-го року про необхідність внесення змін до ДПТ. Контактбудсервіс зміни вносити не хотів, а ДПТ у листі називав "високоякісним".
  Цікаво, що звертатися за МУО забудовник почав у лютому 2012-го, а рішення про зміни до ДПТ Київрада прийняла у листопаді, через 9 місяців після цього - тобто КМДА Попова, ймовірно, не хотіла давати будувати те, що хотів будувати забудовник.

  Як видно з вищенаведених фактів, плани тодішньої київської влади передбачали зміни у концепції забудови Осокорків - але на краще чи на гірше мала змінитися ситуація для киян, невідомо. Очевидно лише те, що Київрада та КМДА часів Попова кілька років блокували забудовнику роботу з ділянками.

  Період мера Віталія Кличка, 2014 - 2020 роки, "Аркада"

  КМДА видає забудовнику містобудівні умови, 2014 рік

  Віталія Кличка було оголошено мером Києва 3 червня 2014 року, а головою КМДА він був призначений 25 червня 2014-го.

  16 липня 2014 року, менше, ніж через місяць після призначення Віталія Кличка головою КМДА, підпорядкований КМДА Департамент архітектури видав забудовнику 5 МУО на забудову цього району (у реєстрі вдалося знайти лише перше).

  На момент видачі містобудівних умов Департамент архітектури очолював Сергій Целовальник - він працював на цій посаді з 10 серпня 2010 року по 9 жовтня 2015-го. На той момент у голови КМДА не було профільного заступника з цих питань - Михайла Кучука, який курував містобудівні процеси в адміністрації Олександра Попова, було звільнено 23 квітня 2014 року, а його наступника Павла Рябікіна було призначено 22 липня 2014 року, тобто через 6 днів після видачі містобудівних умов. Таким чином, на той момент, коли КМДА вирішила узгодити забудову Екопарку Осокорки, Департамент архітектури підпорядковувався безпосередньо голові КМДА Віталію Кличку.

  Активізація забудовника та петиція "Екопарку Осокорки", 2015 рік

  У 2015 році підготовка забудовника до активних дій на ділянках привернула увагу місцевих мешканців та екоактивістів - ідея знищення екосистеми і забудови однієї з небагатьох великих зеленої зони у перевантажених “кам’яних джунглях” викликала обурення багатьох киян.

  18 листопада 2015 року активіст Михайло Петелицький опублікував петицію про створення екопарку, яка набрала більш, ніж 10000 голосів і на початку лютого 2016-го була прийнята до розгляду. Розгляд петиції Київрадою проходив у жанрі фарсу.

  16 лютого 2016 року земельна комісія відклала розгляд петиції Петелицького і вирішила створити для опрацювання вимог киян робочу групу. Головою робочою групи було призначено екс-депутата Блоку Черновецького Сергія Кримчака, який не лише сам голосував за скандальний ДПТ цієї території у 2009 році, а й був у той період секретарем земельної комісії. Крім нього до робочої групи було включено двох депутатів Солідарності - Олександра Харченка та Віталія Рослякова. На той момент забудовник вже майже повністю засипав будівельним сміттям північну частину озера Небреж.
  У той же день ініціативна група захисту екопарку вперше зустрілася офлайн у приймальні депутата-свободівця Володимира Бохняка.

  26 лютого 2016 року робоча група зібралася. За словами одного з активістів Екопарку Віктора Загорулька, учасники робочої групи та її голова Сергій Кримчак "наполегливо маніпулювали та пересмикували факти аби захистити забудовника…знаходили тисячу причин що парк не дуже потрібен, але дуже потрібні квартири для переселенців…розповідали про чудові широкі дороги які збудує забудовник для міста, а насправді для свого комплексу Патріотика…розповідали про нову окружну дорогу через Українку якою будуть їздити майбутні жителі , правда тут же самі визнавали що грошей на це немає, але може хтось колись дасть".
  Враження автора петиції Михайла Петелицького були схожими - він повідомив, що Сергій Кримчак присвятив основний час зустрічі "випитуванню в забудовника які "соціальні блага" він збирається побудувати для міста на території заливних лугів, боліт і озер... перетворивши більшу частину засідання у вихваляння "престижної професії будівельника". Крім того, за словами активіста, депутат Солідарності Олександр Харченко намагався звести вимоги активістів до абсурду та "виставити протестуючих фріками, які хочуть забрати землю у "забудовника-благодійника" щоб "бігати з біноклями за пташками"". Зокрема, Олександр Харченко попросив активістів "підготувати порівняльний аналіз потенціалу розвитку бердвочингу на Осокорках і в Україні в порівнянні зі схожими країнами, а не з розвиненими США", переводячи фокус з основної вимоги петиції (збереження зеленої зони біля вщент забудованого житлового масиву) на один з додаткових аргументів.

  Затягування розгляду петиції та початок активних продажів житла, 2016 - 2017 роки

  За регламентом, робочі групи комісій Київради мають 15 днів на ухвалення рішення - після цього депутати мають подати свої пропозиції у письмовому вигляді на розгляд комісії. Незважаючи на цю вимогу, робоча група Кримчака- Харченка- Рослякова не ухвалювала рішення більше, ніж рік.

  Поки робоча група земельної комісії проводила зустрічі та тягнула час, забудовник передав функцію замовника будівництва компанії Будеволюція та готувався до забудови. Екологічна комісія Київради петицію активістів підтримала, але це жодним чином не вплинуло ані на бездіяльність депутатів земельної комісії, ані на плани забудовника. У цей же період, впродовж 2016 року, на території Екопарку відбувалося незаконне намивання піску з озера Тягле, вивіз якого намагалися блокувати активісти. До Віталія Кличка з з вимогою зупинити знищення озера також звертався свободівець Ігор Мірошниченко, але екологічна комісія Київради спромоглася лише створити чергову робочу групу для підготовки звернення (!) до правоохоронців і результатів це передбачувано не дало. Через відсутність фактичної протидії з боку правоохоронців та київської влади, незаконний видобуток піску продовжувався щонайменше з березня по листопад 2016-го. Паралельно, навесні 2016 року, з дозволу київської міської влади було вирубано ліс для будівництва “Патріотики - 1” неподалік Екопарку. Місцеві мешканці намагалися запобігти вирубці та навіть блокували вулицю Гмирі, аби привернути увагу до знищення лісу, але КМДА не стала займатися цим питанням і ліс було знищено.

  

  Поки земельна комісія тягнyла час, "Аркада" почала продавати квартири

  12 квітня 2017 року, тобто, більше ніж за рік після першого засідання, робоча група земельної комісія нарешті вирішила, що а) петицію треба підтримати, б) департамент архітектури має внести зміни в ДПТ, в) підстав для розірвання договорів із “Контактбудсервісом” немає, тому хай забудовник будує, але зберігає рекреаційні зони.

  15 травня 2017 року земельна комісія вирішила “підтримати петицію” і направити її профільним заступникам київського міського голови Олександру Спасибку та Петру Пантелеєву, нібито для реалізації.

  У вересні 2017 року “Аркада” почала рекламувати ЖК “Патріотика на озерах”. На той момент як депутатам Київради, так і керівному складу КМДА було достеменно відомо як про особливості ухвалення скандального ДПТ, так і про наявність протесту киян проти рішення забудувати екопарк житлом.