Миколаївська область у Лютій війні
Миколаївська область знаходиться на Півдні України, її центром є місто Миколаїв.
Намагання захопити Миколаїв почалися у перший день Лютої війни - о 21.54 24 лютого Сухопутні війська ЗСУ повідомили, що російська армія намагається обійти зі сходу Херсон, та продовжити наступ у напрямку Миколаєва.
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
Розшифровки всіх перехоплень розмов російських військових, що були опубліковані СБУ та ГУР під час Лютої війни, зібрано в окремій довідці. У довідках з перехопленнями використовується ненормативна лексика - на жаль, ми не бачимо можливості достовірно передати культурні коди солдатів російської армії у інший спосіб.
У перехопленнях згадується місто Миколаїв Миколаївської області. Сама ж Миколаївська область згадується у кількох перехопленнях:
17 березня: украинскими патронами ноги себе попрострелить + переклад англійською
Мати російського солдата розповідає, що хоче піти у воєнкомат та розповісти, що лишилася одна, аби його повернули додому.
"Не вернут. Тут люди, которые отказывались - им по 8 лет срока дали. Уже. У нас 120 человек отправили обратно с бригады в госпиталь с ранениями. У нас, смотри, 120 человек раненых и 350 человек - двухсотый груз…у нас ни танков нету, ничего не осталось, все украинцы поподрывали минометами…мы хотели патронами украинскими друг другу ноги попрострелить и вернуться в госпиталь сюда, в Буденновск…дай Бог дожить до этого", пояснює син. Залишки його бригади на момент оприлюднення запису дислокувалися у Миколаївській області.
22 березня: говорит "Сынок, крепись!" - и съебался + переклад англійською
Російський солдат з армії під командуванням генерала Якова Рязанцева, яка дислокується на Миколаївщині, розповідає чоловіку старшого віку по телефону: "...обморожение ног процентов у 50-ти личного состава. Здесь двухсотых отправить не могли нормально, они с нами дней 5 катались…мы вырыли окопы - мы в окопах живем…здесь Рязанцев рулит…он нам знаешь чо сказал? "Ни для кого не секрет, что до конца операции остались считаные часы". И вот они, эти часы, до сих пор идут. К нему ребята подходят, у кого заместо бронепластины обычный экран кевларовый…а он говорит "Сынок, крепись", - и съебался".
"...как Волноваху, пока не разнесут полностью, не перемешают с грязью вместе с жителями мирными, другого не будет ничего", ділиться цінним досвідом співрозмовник.
18 квітня: нас осталося человек четыреста + переклад англійською
Російський солдат, який знаходиться під Миколаєвом, розповідає дружині: "У нашего полка самые большие потери, блядь. Нас почти не осталось. Там было тысяча с чем-то человек, нас осталося человек четыреста".
Ще розповідає, що більше не вірить в перемогу Росії і що в нього почав їхати дах, а єдине, чим вони зараз займаються – втікають від українських воїнів. "Высунулся - ебать, пули над башкой…потом начали убегать…по нам начинает "Град" в жопу лупить…нас оттуда арта кроет, а с другой стороны, через железную дорогу, в лес забегают, короче, нас в кольцо берут, перестрелка начинается…ебать, мы в кольце…".
"Зато бегать быстро умеешь, это хорошо", каже дружина.