Повна хронологія: Екопарк Осокорки

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Версія від 23:29, 25 січня 2024, створена Admin (обговорення | внесок) (5 ділянок, переданих Контактбудсервісу)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це довідка, яка наповнюється просто зараз
Зелені посилання - це пруфи, а запропонувати зміну можна тут

Земельні ділянки та їхні особливості[ред.]

5 ділянок, переданих Контактбудсервісу[ред.]

1. Ділянка 96:001:0008 площею у 90,6 гектарів.

2. Ділянка 96:001:0009 площею у 26,7 гектарів.

3. Ділянка 96:001:0010 площею у 21,9 гектарів.

4. Ділянка 96:001:0011 площею у 15,5 гектарів.

5. Ділянка 96:001:0013 площею у 21,4 гектара.

Ділянка, передана Житлоінвестбуду-УКБ[ред.]

Забудовник "Аркада", 2005 - 2020 роки[ред.]

Епоха мера Олександра Омельченка, 2005 - 2006 роки[ред.]

Передача 176-ти гектарів Контактбудсервісу[ред.]

14 липня 2005 року Київрада передала компанії Контактбудсервіс 5 ділянок у житловому масиві Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони). Ділянки загальною площею у 176,06 гектарів були передані в оренду на 15 років для будівництва об'єктів житлового та соціально-побутового призначення. Забудовника зобов'язували:

  • одночасно із спорудженням житла збудувати закриті паркінги, дитсадки, школи та об'єкти охорони здоров'я;
  • передати КМДА 5 % загальної площі кожного будинку (крім службової);
  • благоустроїти території озера Тягле та створити навколо нього паркову зону загального користування;
  • територію в межах прибережної захисної смуги водойм використовувати без права будівництва будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

За це рішення проголосував 51 депутат (на той момент цього було достатньо), але хто саме - невідомо, у відкритому доступі нема поіменних голосувань того періоду.

8 вересня 2005 року Київрада уклала з Контактбудсервісом договір оренди (дата згадується у пізнішому протоколі земельної комісії).

Епоха мера Леоніда Черновецького, 2006 - 2011 роки[ред.]

Операції з ділянкою Житлоінвестбуду[ред.]

8 лютого 2007 року Київрада передала ділянку розміром у 33,6 га комунальному підприємству Житлоінвестбуд-УКБ на 5 років. Цим же рішенням було змінено цільове призначення ділянки та затверджено зміни до містобудівної документації. КМДА мала отримати 7% площі будинків, крі службової, прибережні смуги не мали забудовуватися, а соціальна інфраструктура мала будуватися Житлоінвестбудом одночасно з житлом.
Обговорення фактично не було, вносив рішення голова земельної комісії Олексій Євлах, який навіть не озвучив, що саме передається в оренду. Проголосували за це Блок Черновецького, Партія Регіонів, ГАК, кілька БЮТівців і один депутат Блоку Кличка. Концепція, нібито, полягала у тому, що будинки та соціальна інфраструктура на ділянці будуватимуться за рахунок бюджетних коштів, але вже за півроку рішення змінилося.

14 червня 2007 року новим рішенням Київради умови передачі землі було змінено - з назви зникло уточнення “за рахунок бюджетних коштів”, а саме рішення тепер стосувалося не лише будівництва соціального житла, а й комерційного також, яке мало будуватися "за залучені кошти". Обговорення знов не було - тодішній секретар Київради Олесь Довгий просив “оперативно доопрацювати” питання земельного блоку. Рішення ухвалили силами Блоку Черновецького, Партії Регіонів та ГАК.

29 жовтня 2009 року Київрада змінила умови використання ділянки Житлоінвестбудом-УКБ - "короткострокова оренда" перетворилася на "постійне користування". Обговорення не було і цього разу, вносив питання на розгляд знов голова земельної комісії Олексій Євлах. Рішення підтримали 92 депутата. .

ДПТ: так звані "громадські слухання" та нічне голосування[ред.]

18 грудня 2007 року Дарницька РДА та Контактбудсервіс провели "громадські слухання" у школі №316 - обговорювали ДПТ (детальний план території), тобто масштабну житлову забудову. Головував на цій зустрічі тодішній заступник голови РДА Геннадій Сінцов.
За словами активістів захисту Екопарку, громадське обговорення було фіктивним. Згідно протоколів цієї зустрічі, "громада" (290 осіб) ні з чим не сперечалася і лише ставила питання, а потім одноголосно погодила ДПТ – суцільну житлову забудову території навколо озер на південних Осокорках.
Активістам не вдалося знайти жодного з мешканців району, хто б примав участь у тому обговоренні. У коментарях до посту організатор події Геннадій Сінцов пояснив, що відеозапис обговорення не зберігся, бо касету із записом зберігали лише до оформлення протоколу. Розробником ДПТ виступило ДП Інститут Київгенплан.

27 листопада 2009 року Київрада затвердила ДПТ Осокорків, розроблений на замовлення "Контактбудсервісу". Питання забудови зеленої зони було винесено на голосування глибоко вночі (точніше - о 2.45 ночі), з голосу, як невідкладне. Вніс його депутат Блоку Черновецького Олексій Самохін, на внесення та ухвалення рішення депутатам знадобилося 30 секунд, обговорення не було і його ніхто не вимагав. Жоден з депутатів не проголосував проти. Більше того, у стенограмі видно, що і БЮТ, і Блок Кличка погодилися на внесення питання у порядок денний глибоко вночі та моментальне голосування за нього.
Після цього засідання Київради одразу завершилося - наступне голосування відбулося вже вдень 27-го листопада. Назва рішення в поіменному голосуванні навіть не відображає його суті, й не збігається з його ж назвою в системі Ліга.закон. У системі рішення називається "Про затвердження детального плану території...", а у поіменному, дослівно - "по суті питання питання щодо виділення коштів на будівництво на осокорках".
Тотальну забудову водно-болотних угідь навколо озера Небреж підтримали 94 київських депутата, у тому числі представники опозиції.

Епоха головування у КМДА Олександра Попова, 2011 - 2014 роки[ред.]

Спроба змінити ДПТ та ненадані документи[ред.]

Навесні 2011 року, через півроку після призначення Олександра Попова головою КМДА, у Київраді почався перерозподіл влади - Олесь Довгий звільнився з посади секретаря Київради "за власним бажанням", з фракції Леоніда Черновецького вийшли 17 депутатів, потім ще один, потім ще три. Приблизно у той же період двічі розкололася фракція БЮТ - восени 2010 року, та навесні 2011-го. Колишні депутати обох фракцій утворили велику кількість дрібних депутатських груп. У липні 2011 року Київрада різко змінила склад усіх депутатських комісій. Таким чином, контролювати КМДА та Київраду почала Партія Регіонів.

29 листопада 2012 року Київрада ухвалила рішення про необхідність розробки змін до ДПТ Осокорків та проведення громадських слухань з цього приводу, причому суть та причина таких змін у рішенні не була описана. Доповідав на сесійному засіданні щодо цього проекту рішення Андрій Вавриш, на той момент заступник головного архітектора Києва - за його словами, навантаження житлом на район у ДПТ було надмірним, а кількість комерційної нерухомості та соціальної інфраструктури надто малою і змінити треба було саме це співвідношення. Слово також взяв депутат Черновецького Сергій Кримчак, який голосував за "нічний ДПТ" у 2009-му. Він, нібито, гаряче підтримував зміни у ДПТ, кажучи, що треба "зберегти унікальне природне середовище" і що "він особисто виступає проти будівництва на схилах Дніпра". Забігаючи вперед - пізніше, у скликанні 2015-2020 років Сергій Кримчак буде головою робочої групи, яка рік затягуватиме розгляд петиції про збереження цього природного середовища.
За рішення проголосували 99 депутатів, більшість з яких підтримували забудову на нічному голосуванні 2009 року, та навіть Олексій Самохін, який вносив з голосу той нічний проект рішення.

11 листопада 2013 року Контактбудсервіс написав листа тодішньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову. У ньому компанія скаржилася на те, що КМДА не надає МУО на цю забудову, хоча забудовник звертається за цим документом вже більш ніж півтора роки (з лютого 2012-го) і витратив на підготовчі роботи та платежі вже 154 мільйони гривень. Згідно листа, КМДА мотивувала відмови рішенням 2012-го року про необхідність внесення змін до ДПТ. Контактбудсервіс зміни вносити не хотів, а ДПТ у листі називав "високоякісним".
Цікаво, що звертатися за МУО забудовник почав у лютому 2012-го, а рішення про зміни до ДПТ Київрада прийняла у листопаді, через 9 місяців після цього - тобто КМДА Попова, ймовірно, не хотіла давати будувати те, що хотів будувати забудовник.

Як видно з вищенаведених фактів, плани тодішньої київської влади передбачали зміни у концепції забудови Осокорків - але на краще чи на гірше мала змінитися ситуація для киян, невідомо. Очевидно лише те, що Київрада та КМДА часів Попова кілька років блокували забудовнику роботу з ділянками.

Епоха мера Віталія Кличка, 2014 - 2020 роки[ред.]

КМДА видає забудовнику містобудівні умови[ред.]

16 липня 2014 року Департамент архітектури видав забудовнику 5 МУО на забудову цього району (у реєстрі вдалося знайти лише перше).

Забудовник "Столиця Груп" - мер Віталій Кличко, 2020 - present[ред.]