Постійна комісія Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин

Матеріал з Енциклопедія громадянина
(Перенаправлено з Земельна комісія Київради)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця довідка була оновлена 28 січня 2024 року. Якщо ви бачите тут непідтверджену інформацію, давайте це обговоримо

Типове засідання земельної комісії (скріншот з відео одного з її засідань)
Support.png

Земельна комісія є однією з двох найпопулярніших, а отже найбільших за кількістю членів, постійних комісій в усіх досліджуваних скликаннях Київради. Також є комісією, з діяльністю якої пов'язана найбільша кількість протестів та скандалів.

У діючому скликанні від громадськості було закрито інформацію щодо поіменних голосувань членів комісії - ці дані остаточно щезли з протоколів, а засідання перемістилися у залу пленарних засідань, у якій більшість депутатів не потрапляє на відеозапис. У відповідь на запит з цього приводу, секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що розкривати поіменні голосування земельної комісії Київрада не планує.
У листопаді 2021 року було прийнято новий Регламент роботи Київради, який зобов'язує комісії фіксувати поіменні голосування у протоколах. Але на момент останньої перевірки довідки поіменних голосувань у протоколах цієї комісії все ще не було.

Комісія розглядає всі питання, пов'язані із землею, містобудуванням та архітектурою:

→ Приватизацію землі;
→ Передачу земельних ділянок у власність чи користування;
→ Припинення такого користування;
→ Організацію землеустрою;
→ Питання охорони комунальної землі;
→ Планування та забудову територій;
→ Архітектурно-будівельну діяльність;
→ Дизайн міського середовища etc.

Кворум фракції у депутатській комісії - це половина складу комісії. Наявність кворуму означає, що без голосу хоча б одного депутата цієї фракції комісія не може прийняти жодного рішення.

Найбільший вплив на робочий процес, згідно Положення, мають голова та секретар комісії.
Вони відповідають за план роботи комісії та порядки денні її засідань (можуть включити питання у порядок денний, а можуть і не включити). Крім того, голова комісії скликає та веде засідання, дає доручення, підписує рішення та доповідає про них на пленарних засіданнях.

Заступники ключової ролі не відіграють. Усі їх функції зводяться до дублювання функцій голови за необхідністю, та заміні голови у разі його відсутності та за його дорученням.

Зміст

Київрада-9, 25 жовтня 2020 - present[ред.]

Діючий склад комісії[ред.]

У діючому складі земельної комісії Київради-9 кількісна диспропорція майже не помітна, особливо у порівнянні з версією попереднього скликання. Всі фракції мають своїх представників, а кількість представників майже відображає розподіл мандатів у раді.
Але диспропорція все ж є - УДАР має найбільшу кількість депутатів та позицію голови комісії, хоча не є найбільшою фракцією Київради.
Як і у бюджетній комісії, іншу важливу позицію (секретаря) віддано Слузі народу.

Наразі до земельної комісії входять 26 депутатів:

Депутатів фракції Голос у земельній комісії наразі немає.

Як змінювався склад впродовж скликання[ред.]

На початку[ред.]

8 грудня 2020 року до комісії увійшов 21 депутат. Голосування проходило конфліктно, рішення було прийнято всупереч позиції фракцій ЄС та Єдність.

→ 5 місць у комісії (але жодної ключовоі позиції) отримала фракція ЄС. До комісії увійшли Ігор Баленко, Олександр Міщенко, Наталія Пастухова, Владислав Турець та Георгій Ясинський;
→ 4 місця та позицію голови комісії отримав УДАР - головою став Михайло Терентьєв, а крім нього до комісії увійшли Віктор Грушко, Максим Макаренко та Олена Овраменко;
→ 4 місця та позицію секретаря комісії отримала фракція Слуги народу. До комісії увійшли Георгій Зантарая, Микола Конопелько, Євген Кузьменко та Юрій Федоренко, якого було призначено секретарем;
Батьківщина була представлена трьома депутатами - Юрієм Зубком, Оленою Марченко та Анатолієм Шаповалом;
→ По 2 місця у комісії віддали ОПЗЖ ( Володимир Кравець та Юлія Симуніна) та Голосу ( Григорій Маленко та Зоя Ярош);
→ Від Єдності у комісію увійшов лише один депутат, Сергій Кримчак.

Зміни у складі[ред.]

→ 31 серпня 2021 року одна з найбільших комісій Київради додатково збільшилася - до неї увійшли ще два УДАРівця Дмитро Калініченко та Катерина Кириченко, а також депутат Єдності Юрій Сулига.
→ 15 червня 2023 року відбувся перерозподіл комісій. У земельній комісії рівномірно збільшилося представництво тих фракцій, які й до того мали найбільше представників - УДАРу (додався Олесь Маляревич), ЄС (додався Олег Левченко), Слуги народу (додалася Вікторія Бурдукова) та Батьківщина (додалася Катерина Глімбовська). Натомість, представництво у комісії втратив Голос - і Григорій Маленко, і Зоя Ярош перейшли до бюджетної комісії.
→ 9 листопада 2023 року у комісії відбулися маленькі зміни - Вікторію Бурдукову підвищили до заступниці голови комісії, а Володимира Кравця навпаки, понизили до рядового члена.

Київрада-8, 25 жовтня 2015 - 25 жовтня 2020, під назвою “...містобудування, архітектури та землекористування”[ред.]

Створення та склад комісії[ред.]

Від початку до кінця восьмого скликання Солідарність мала повний контроль у земельній комісії: голову та кворум.
У комісії була диспропорція. У цьому скликанні Солідарність вже не була мегафракцією і мала 52 мандати (для порівняння, у другої за розміром фракції Самопоміч їх було 22). При цьому представників Солідарності у земельній комісії було в 6 разів більше, ніж представників Самопомочі.

Тим не менш, голосування за склад комісій у 2015 році проходило майже без заперечень фракцій.

На початку скликання[ред.]

1 грудня 2015 року до комісії увійшли 23 депутата:

Зміни у складі[ред.]

→ 13 вересня 2018 року 17 депутатів Самопомочі вийшли з фракції та утворили депутатську групу Київська команда, до якої увійшла в тому числі Ольга Балицька. Роман Марченко також вийшов з фракції (конфлікт стався саме через нього), але залишився позафракційним;
→ 24 жовтня 2019 року склав мандат Ігор Кісільов через обрання народним депутатом від ОПЗЖ;
→ 24 жовтня 2019 року з Солідарності вийшли Олег Петровець та Олександр Харченко;
→ 24 жовтня 2019 року Сергій Римаренко вийшов з фракції Батьківщина;
→ 13 лютого 2020 року у комісію прийшов Юрій Курінний (він прийшов на місце Ігора Кісільова за списком Єдності, але до складу фракції вирішив не входити і залишився позафракційним). У той же день, комісію покинув Вячеслав Непоп, який перейшов у комісію з місцевого самоврядування, а Вячеслав Бродський став першим заступником голови комісії.

На кінець скликання[ред.]

На останньому засіданні скликання у комісії було 22 депутата:

Київрада-7, 25 травня 2014 - 25 жовтня 2015, під назвою “...містобудування, архітектури та землекористування”[ред.]

Створення та склад комісії[ред.]

У сьомому скликанні Київради політична сила Віталія Кличка мала практично повний контроль у земельній комісії: голову та кворум.
Кількісна пропорція представників політичних сил в цілому співпадала з результатами народного волевиявлення - мегафракція УДАР-Солідарність мала 76 депутатів у цьому скликанні, тобо 64% усього складу ради.

Ключова претензія до складу комісій під час голосування стосувалася не стільки особового складу комісій, скільки зміни мінімально допустимої кількості депутатів у них з 5ти до 3х, внаслідок чого у бюджетній та земельній комісіях скупчилася безпрецедентна кількість депутатів.

На початку скликання[ред.]

19 червня 2014 року до комісії увійшли 20 депутатів:

Зміни у складі[ред.]

→ 12 лютого 2015 до комісії увійшов УДАРівець Олексій Маловацький;
→ 21 травня 2015 Олексій Маловацький склав мандат через призначення членом Вищої ради юстиції.

На кінець скликання[ред.]

На останньому засіданні скликання у комісії були ті ж 20 депутатів від тих же фракцій, що і на початку скликання.

Київрада-6, 25 травня 2008 - Майдан 2014, під назвою “...земельних відносин, містобудування та архітектури”[ред.]

Створення та склад комісії[ред.]

Блок Черновецького мав повний контроль у земельній комісії шостого скликання Київради - кворум, голову та секретаря. Тим не менш, із розподілом місць у комісіях на початку скликання погодилися майже усі, крім Блоків Кличка та Катеринчука. Головою комісії було призначено Олексія Євлаха, який керував цією комісією і у попередньому скликанні, алі тоді був обраний від БЮТ.
У першій версії особового складу комісія працювала біля двох років, до великого перерозподілу комісій 2011 року.

Після перерозподілу кількість представників Блоку Черновецького скоротилася до 5-ти, головою комісії став представник БЮТ, а через 2 місяці після цієї події Блок взагалі оголосив про саморозпуск.

На початку скликання[ред.]

1 липня 2008 року до комісії увійшли 19 депутатів:

Зміни у складі[ред.]

→ 16 вересня 2010 року в ході внутрішньопартійного конфлікту з фракції БЮТ було виключено Анатолія Шевченка, який приєднався до групи Кияни за майбутнє/Столичні реформи;
→ 14 жовтня 2010 року в результаті розколу фракції БЮТ, з неї було виключено 14 депутатів, у тому числі Володимира Дробота, який приєднався до групи Республіка Київ;
→ 28 квітня 2011 року з Блоку Черновецького вийшли 17 депутатів, у тому числі Сергій Березенко та Олексій Засенко. Олексій Засенко одразу приєднався до групи Ініціатива, а за півтора року до неї увійшов і Сергій Березенко;
→ 14 липня 2011 року різко змінився склад усіх депутатських комісій. З комісії вийшли 3 депутата Блоку Черновецького, Олексій Євлах, Андрій Заєць та Олексій Самохін. Замість них у комісію увійшов колишній депутат Блоку Кличка Андрій Миргородський. Позиції заступників голови було скасовано, головою комісії став Анатолій Шевченко;
→ 22 вересня 2011 року Блок Черновецького оголосив про саморозпуск. Позафракційними стали 22 депутата, у тому числі Юрій Ішунінов, Сергій Кримчак та Ігор Шпак. Юрій Ішунінов приєднався до групи Ініціатива, а Сергій Кримчак та Ігор Шпак - до групи Демократична партія України;
→ 22 березня 2012 року Борис Гавриленко приєднався до групи Демократична партія України;
→ На парламентських виборах у жовтні 2012 року депутат Блоку Кличка Валерій Іщенко пройшов до Верховної Ради , а 21 лютого 2013 року йому на заміну до комісії увійшов колега по фракції Віктор Дворніков;
→ 22 травня 2013 року з Блоку Литвина вийшли 6 депутатів, у тому числі Денис Костржевський (приєднався до ГАКу), та Олександр Ліщенко;
→ 23 жовтня 2013 року, через рішення керівних органів “Народної партії” припинити діяльність "Блоку Литвина", з фракції вийшли останні 4 депутата, у тому числі Михайло Голиця.

На кінець скликання[ред.]

Протоколів засідань комісій за це скликання на сайті Київради нема, але, судячи з анализу рішень Київради, на кінець шостого скликання у комісії було 17 депутатів:

Київрада-5, 26 березня 2006 - 25 травня 2008, комісій було дві[ред.]

Комісія з питань земельних відносин: створення та склад[ред.]

Кворуму у комісії не мала жодна з фракцій. Голосування за комісії у цьому скликанні було скандальним, бо проти найбільшої фракції БЮТ об'єдналися дрібніші фракції.
Склад був відчутно диспропорційний на користь Блоку Черновецького, депутати якого складали третину комісії. Представник фракції БЮТ Олексій Євлах був призначений головою комісії, але фракцію він представляв лише півроку - у грудні 2006 року він з БЮТ вийшов, а головою земельної комісії залишився. У наступному скликанні, Київраді-6, Олексій Євлах пройшов у раду вже за списком Блоку Черновецького.

Порівняно багато представників у цій важливій комісії отримала й четверта за розміром фракція Блоку Кличка. Але всі три депутата покинули Блок Кличка вже через 3 місяці після початку роботи, а потім взагалі приєдналися до Партії Регіонів.
Інформації про імена заступників голів та секретарів комісії у рішенні про її створення нема.

На початку скликання[ред.]

14 червня 2006 року до комісії увійшли 15 депутатів:

Зміни у складі[ред.]

→ 28 вересня 2006 року з Блоку Кличка вийшли 6 депутатів (майже половина складу фракції), які створили депутатську групу Громадський захисник. Серед них були всі депутати, яких фракція мала у земельній комісії - Андрій Вінграновський, Сергій Кучер та Сергій Череп. Таким чином Блок Кличка залишився без представників у земельній комісії;
→ 26 жовтня 2006 року помер депутат Нашої України Олександр Бондаренко. Замість нього до комісії увійшов його колега по фракції Зорян Шкіряк;
→ 28 грудня 2006 року голова комісії Олексій Євлах вийшов з фракції БЮТ, таким чином БЮТ лишився без представників у земельній комісії;
→ 1 жовтня 2007 року Андрій Вінграновський, Сергій Кучер, Сергій Череп та ще 3 колишніх депутата Блоку Кличка приєдналися до Партії Регіонів, таким чином кількість представників Партії Регіонів у комісії збільшилася з 1-го до 4-х.

На кінець скликання[ред.]

Протоколів засідань комісій за це скликання на сайті Київради нема, але, судячи з анализу рішень Київради, на кінець п'ятого скликання у комісії з питань містобудування та архітектури було 15 депутатів:

Комісія з питань містобудування та архітектури: створення та склад[ред.]

Кворуму у комісії не мала жодна з фракцій. Голосування за комісії у цьому скликанні було скандальним, бо проти найбільшої фракції БЮТ об'єдналися дрібніші фракції.
Найбільшу кількість депутатів у комісії мали Блок Черновецького та Наша Україна. Головою комісії було призначено депутата Блоку Кличка Євгена Шаломеєва, але він покинув свою фракцію вже через 3 місяці після початку роботи, а потім взагалі приєднався до Партії Регіонів.
Інформації про імена заступників голів та секретарів комісії у рішенні про її створення нема.

На початку скликання[ред.]

14 червня 2006 року до комісії увійшли 12 депутатів:

Зміни у складі[ред.]

→ 28 вересня 2006 року з Блоку Кличка вийшли 6 депутатів (майже половина складу фракції), які створили депутатську групу Громадський захисник. Серед них був Євген Шаломєєв і таким чином Блок Кличка залишився без представників у містобудівній комісії;
→ 1 жовтня 2007 року Євген Шаломєєв та ще 5 колишніх депутатів Блоку Кличка приєдналися до Партії Регіонів, таким чином кількість представників Партії Регіонів у комісії збільшилася;
→ 1 листопада 2007 року склав мандат через обрання народним депутатом Ігор Черкаський. 29 листопада на його місце у комісію прийшов колега по фракції БЮТ Володимир Семинога.

На кінець скликання[ред.]

Протоколів засідань комісій за це скликання на сайті Київради нема, але, судячи з анализу рішень Київради, на кінець п'ятого скликання у комісії з питань містобудування та архітектури було 12 депутатів: