Харківська область у Лютій війні

Матеріал з Енциклопедія громадянина
Версія від 14:04, 5 серпня 2022, створена Admin (обговорення | внесок) (Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелені посилання - це пруфи, а блакитні посилання це реєстри

Харківська область на мапі України - скріншот GoogleMaps
Donate.png

Харківська область знаходиться на Сході України, її центром є місто Харків.

Намагання захопити Харківську область почалися у перші ж хвилини Лютої війни - за повідомленням радника Міністра МВС, між 5.05 та 5.50 ранку 24 лютого одразу 6 прикордонних пунктів у Харківській області було обстріляно російською артилерією, ГРАДами та мінометами.
О 21.54 24 лютого Сухопутні війська ЗСУ повідомили, що російська армія зосереджує значні зусилля на Слобідському напрямку (включає Харківську область).

Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]

Розшифровки всіх перехоплень розмов російських військових, що були опубліковані СБУ та ГУР під час Лютої війни, зібрано в окремій довідці. У довідках з перехопленнями використовується ненормативна лексика - на жаль, ми не бачимо можливості достовірно передати культурні коди солдатів російської армії у інший спосіб.

У перехопленнях згадується Харків. І сама Харківська область згадується у кількох перехопленнях:


6 травня: нас уже нету почти, может, 50 из 800 человек
Російський військовий, що наразі перебуває на тимчасово окупованій території Харківської області, пояснює дружині: "зай, слышала, писали про лёгко раненых в группе? Они двухсотые, я тебе скажу больше, они пиздят вам!...Короче, я выбираться щас буду оттуда любыми способами".
Жінка попереджає, що в разі написання відмови, його одразу віддадуть під трибунал, але солдата це не лякає: "Я приеду, я тебе все расскажу, ты охуеешь. Тут, блядь, столько людей погубили, командиры ни разу не воевали…такие задачи ставят, нахуй, ебанутые они все…нас уже нету почти…может 50 из 800 человек…выбираться, нахуй, надо, Потому что тут только один выход - или двухсотый, или трехсотый. Другого выхода тут нету".
Меланхолійна дружина подробиць не бажає: "Лучше не надо мне такие ужасы рассказывать".


10 травня: можно в шапку насрать и на голову комбату надеть
Російський солдат, який знаходиться на Харківщині, розповідає батькові: "Они стоят, их обстреливают, а командир полка такой "Не отступать!". А сам он где-нибудь на диванчике сидит там, выпивает, наверное…".
Батько радить сину не ризикувати життям, а йти у відмову: "Пиши нахуй отказную, если только выскочишь – можно снимать погоны, в шапку, блядь, насрать и надеть на голову своему комбату или комбригу нахуй… Пошли они нахуй, блядь, с такой войнушкой, блядь!...Плешивая скотина нам каждое утро по телевизору рассказывает про новое оружие, которое вся Украина как увидела и напугалася, блядь! Я бы просто харкал в этот телевизор, если бы ему в рожу это прилетало…крыса никчемная бункерная".


27 травня: сколько там людей в отказе?
Російський військовий, який воює на Харківському напрямку, розмовляє зі своїми командирами:
- Ну, у деда, как всегда, все не хотять! Я щас малышей отправлю туда на усиление, а потом разберемся.
- Ну те на подвале, передай! Ну опять бунт, на хуй! Погранец, сколько там людей в отказе?
- Да как я понял, личный состав. Весь.
- Повтори!
- Практически все.

Військові злочинці поіменно[ред.]

Російський солдат Костянтин Соловйов з Калінінградської області РФ, який знаходиться у Харківській області, детально розповідає матері, як саме співробітники ФСБ (і він разом з ними) катують українських полонених.

Текст перехоплення доступний у довідці Кати-росіяни, ми не цитуємо його тут для збереження психіки читачів.