Катування та вбивства українських полонених російськими військовими
Згадки у перехопленнях СБУ[ред.]
15 квітня: звір Салават Сарсенов + переклад англійською
Російський солдат, 27-річний Салават Сарсенов з Астрахані, вихваляється перед своїм другом катуванням українських військовополонених.
"…пленных привозили, ебать, я над ними издевался…сука, блядь, и пальцы отрублю, и кисть отрублю! Ставь на лопату, на кирпич: "ааааа", орёт!", смакує деталі російський кат. Зізнається, що навіть колеги дивуються його жорстокості: "сука, Салават, ты откуда дикарь такой взялся?".
Салават Сарсенов - контрактник, на момент публікації запису його підрозділ безуспішно намагався просунутися на Запорізькому напрямку. Його матір звуть Зульфія Сарсенова.
20 квітня: пленных в Попасной приказано отпустить навсегда
Російський військовий передає наказ про вчинення тяжкого воєнного злочину - умисного масового вбивства полонених українських військових у Попасній: "...я Салем...Для Чандера: старшего среди них оставить, остальных отпустить навсегда, я Салем. Навсегда отпустить. Чтобы их никто никогда больше не увидел, включая родных".
26 квітня: положили под колесо ногу, проехались – хуй сказал чо + переклад англійською
Російський солдат та співробітниця російських спецслужб Маша розмовляють про катування українців на території України та росії. Катують чоловіків і жінок, процес катування називають "прийоми".
Маша каже: "много чо есть рассказать, но я не могу. Дядька твой, значит, приезжает к нам периодически. На первый прием приехал, сказал "Не жалеть! Они опущенные люди, они шли убивать!". Бабы приезжают, я вот принимала - ногти поломала (об нее). Ребята уезжают на больничные после приема с поломанными ногами, руками… Ну, весело, там весело, есть что рассказать".
"Дядька молодец!", радіє солдат. І також розповідає подробиці з фронту: "Двоих поймали - младше нас. Начинаем колоть – ни хрена. Отвели одного в лес, второго допрашиваем. Стрельнули, короче, ну, типа убили, изобразили. Тот хуй чо сказал! Ладно, положили под колесо ногу, проехались – хуй сказал чо, ебать".
3 травня: вдоль костей срезается кожа с мясом + переклад англійською
Російський солдат Костянтин Соловйов з Калінінградської області, який служить в 11-му армійському корпусі Балтійського флоту і знаходиться в Харківській області, розповідає матері Тетяні про катування українських полонених, смакуючи найжахливіші подробиці:
"У меня на глазах, короче (ну как, я тоже в этом участвовал), пытали пленных. ФСБшники. Знаешь, что такое "розочка"? На теле мужчины можно сделать 21 розу. 20 пальцев и член, прошу прощения. Видела, как розочка, когда распускается, раскрывается? Вот, так же вдоль костей кожа срезается с мясом, а потом все пальцы. То же самое делается и там…мы пока ждали там этих начальников камер пыток, держали, лупили, ломали ноги…вот один еще способ пыток, забыл, как он называется - трубу в жопу всталяют и туда колючую проволоку засовывают…вот это вот с проволокой вроде бы еще с Чечни, говорят…даже ни капельки сожаления нету…мне это так нравится".
Розповідає також, як "забили до смерти палками резиновыми" місцевого мешканця похилого віку, який фотографував позиції окупантів.
"Віруюча" мати, яка на початку розмови розповідала про те, як ходить по церквам, аби там молилися за її сина, спокійно слухає про тортури, підтримує сина-садиста та каже "а я тебе всегда говорила, что я себя так еще сдерживаю. Если бы я туда попала, я бы тоже кайфовала от этого. Мы ж с тобой одинаковые".
Далі мати з сином мріють, як вони разом катуватимуть його батька.
13 травня: он пошел - мы его в спину + переклад англійською
Російський солдат зізнається матері, що розстріляв українського військовополоненого в спину за те, що той попросив дозволу використати туалет: "Он там в туалет хотел сильно. Ему сказали: "Сейчас домой поедешь. Иди, говорит, в туалет сходи, и поедешь". Всё, он пошёл - мы его в спину".
Матір шокована: "Вот они так и делают, сволочи…они своих расстреливают". Але син уточнює: "Та нет, это мы его расстреляли".
17 травня: не хотел говорить, мы ему ухо отрезали + переклад англійською
Російський солдат, який знаходиться на Харківщині, вихваляється перед батьком катуванням українських військових та обстрілами мирних селищ: "Сегодня мы нехуево проявили себя. Деревню с трех сторон окружили, нахуй, и ебашили. Просто дома, короче, нахуй, выносили - стреляли по всему, по домам, по машинам. Все дома, нахер, танками разъебашили и БТРами. Двое пленных взяли…один не хотел говорить, мы ему ухо отрезали…это ещё ему пулю в лоб не пустили или БТРом не четвертовали, так что это еще нормально, это мягко. А так, можно было просто поставить короб от пулемета, 100 патронов в него выпустить, дуршлачок сделать".
Єдине, що цікавить батька після цієї розповіді - "а пайки дают, сынок?".
Син відповідає: "...изредка кто-то жрет. Сейчас вон, пацаны на разведку сходили, принесли колбасы, майонеза, сала…по людям, вон, прошлись. А смысл им залупаться? У нас стволы, у нас танк, епта. А если чот там залупнется - минус дом и живи как хочешь, на улице".
"А так можно, да?", питає батько. "Так нужно", відповідає росіянин.
2 червня: допросили и застрелили
Російський солдат Денис Дереглазов з 57-ї бригади розповідає приятелю про полоненого українського танкіста, якого вони після допиту застрелили:
- ...Одного в плен взяли танкиста, тут так его полоскали, нахуй. Плавал, причем в земле плавал. Потом допросили, нахуй, и застрелили…
- нихуя себе, чо в плен не берете?
- да нахуй надо. Да и потом, они кастрируют нас, а мы будем…мы можем так, что 10 человек, а так, 1-2, да нахуй...
