ОРДЛО: невизнані республіки у Лютій війні
У 2014 році в ході російсько-української війни частина районів Донецької та Луганської областей, включно з обласними центрами Донецьком та Луганськом, була окупована.
В Україні ці території отримали назву ОРДЛО - Окремі райони Донецької та Луганської областей.
Російські політики, російські ЗМІ та сепаратисти називають окуповані райони Донецької області "ДНР" (Донецькою Народною Республікою), а окуповані райони Луганської області - "ЛНР" (Луганською Народною Республікою).
Російські військові, офіцери та техніка перебувають на тимчасово окупованих територіях з 2014 року - інформація про них накопичується у довідці Російська армія в ОРДЛО.
Зміст
Березень 2022 року[ред.]
12 березня СБУ опублікувала перехоплення можно спать со спокойной душой.
У ньому російський солдат, який знаходиться під Харковом, розповів, що з двох тисяч "ЛНРівців", які приїхали воювати, залишилося "человек 20-25. Теперь с ДНРа едут". Крім того, солдат розповідає про накази вбивати цивільних та дітей і про те, як снайпер його підрозділу у нього на очах виконав подібне завдання.
Детальний опис перехоплення є у відповідній довідці.
У 20-х числах березня ГУР опублікувало перехоплення мужики все поховались, одни бабы в очередях за деньгами.
У кількох розмовах цього перехоплення чоловіки та жінки розповідають своїм співрозмовникам про події в ОРДЛО - російські військові грабують магазини, забирають машини, а головне - забирають чоловіків, які не встигли сховатися. Детальний опис перехоплення є у відповідній довідці.
21 березня СБУ опублікувала перехоплення какой с меня снайпер, я одним глазом не вижу вообще.
Перехоплення складається з трьох розмов. Перший росіянин розповідає, що на Херсонщині після виходу його бригади на "зачистку" з 800 російських солдатів залишилося 150. У другого схожа проблема - не можуть знайти 302 солдати і це лише з його частини.
Третій шокований підходом командування до людей з ОРДЛО - виявляється, "добровольцями" їхнє командування називає звичайних людей, яких у невизнаних республіках забрали до армії силоміць. Детальний опис перехоплення є у відповідній довідці.
Квітень 2022[ред.]
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
13 квітня: командир на передок отправляет на УАЗиках
Російський солдат розповідає матері про ситуацію на фронті: "Вчера колонна шла обратно, 10 км отсюда… там 2 "Тигра", "Тайфуны", такое…. Так вот, "Тигры" так расхуярили, что типы с "Тигра" на четыре метра повыскакивали с этой машины. Переломы открытые, пиздец, там смотреть невозможно было…".
Його планують скоро відправляти до "ДНР", а там: "...по рассказам пацанов, которые с нашим начальником в Брянской области, то они говорят, что там полный пиздец. Там все отказываются ехать, не хотят ехать… На них заводят документы и увольняют нахуй". Додає про командира: "…наш начальник, почувствовал себя героем и на передок отправляет, блядь, пацанов на УАЗиках. На личный состав ему похуй, лишь бы отправить кого-то и все, а что будет, как будет - по хуям".
26 квітня: миссия наша - выжить + переклад англійською
Солдат- ДНРівець жаліється матері: "Миссия наша - выжить, понимаешь? Слов нет. Дело в том, что тут приехали люди, отстрелялись и уезжают, а мы тут постоянно, блядь. Сами себе жрать готовим, по погребах все уже повыгребали, короче, хана. Россия оставляет после себя руины. Село называется, недалеко от Изюма, Топольское. Бои не останавливаются, прорваться туда не могут, короче, 9 мая это все не кончится".
Мама вмовляє сина не підписувати нові контракти, син відповідає, що не буде.
Додає: "Сначала наших просто кидали наперед. С другой роты. Их мертвыми попривозили. На бронюк прыгают и поехали на зачистку села, а там жеж всегда ждут и стреляют укропы. А сегодня, чи вчера люди начали отказываться. Россияне отказались, наши отказались, но луганчане поехали. А я ни в какую, я сказал - стреляй в меня, а я не поеду".
30 квітня: вы чо, блядь, едете, вы мясо!
Командир роти, який прибув із ДНР-івським поповненням на Херсонщину, доповідає командиру батальйону: “Короче, больше половины не хотят ехать. Шо я им могу сделать?".
Командир батальйону обурений - "…с наших 20-ти, шо, 5 человек едет только?".
Командир роти підтверджує, тільки 5. Бо "я им говорил, шо мы будем в обороне! Тут россияне ж напиздели, блядь, и сами съебались. Сегодня утром они чухнули. Русские! Отказались! Говорят "вы чо, блядь, едете, вы мясо"...вот куда нас привезли - они тут стояли, их послали туда (прим. СБУ: на Чорнобаївку), а они отказались, уехали, блядь, в другую сторону. Говорят "вы чо, долбоебы, блядь, куда вы сунетесь?". И отэто началась паника".
30 квітня: пизды получат очень многие на республике
Солдат Руслан, мобілізований з території так званої "ДНР", підрозділ якого дислокується в Зеленодольську Дніпропетровської області, розповідає дружині, що найближчим часом планується новий наступ, та що додому його ніхто не відпускає:
"Будем штурмовать Днепропетровскую область. Подтянулись самолеты, авиация…сегодня нам сказали - конец августа-начало сентября…шо ты сделаешь, зай, война. Никто в этом не виноват...сегодня штуку одну интересную промутили, спиздили 7 солнечных батарей промышленных, больших…света нет, будем заряжать аккумуляторы тракторные".
Дружина також ділиться новинами: "а у нас сказали, шо у нас вроде в мае-месяце не будет зарплаты. Все, хватит. Ну, нас жеж кормят, хозтоварами обеспечивают…вот Элла в больницу ходит, у нее с ногами проблемы, за что ей покупать медикаменты? А она говорит "ну у нее же муж есть…". А муж у нее миллионер, блядь? Ебическая сила".
Солдат вірить, що коли він повернеться додому, все зміниться: "у нас в республике зажралися очень сильно…я им рты позакрываю сразу. Здесь у всех такое настроение, поверь, это все просто бесследно не пройдет…пизды получат очень многие на республике…сколько они пацанов перебили".
Військові злочини[ред.]
У перехопленні ГУР від 17 квітня типа у нее брат в "Азове", солдат, мобілізований російською армією з невизнаної "республіки ЛНР", розповів дружині про те, як його спільники вбили мирну українську жінку за те, що у неї, нібито, "брат в Азове".
Текст перехоплення доступний у відповідній довідці, ми не цитуємо його тут для збереження психіки читачів.
Травень 2022 року[ред.]
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
6 травня: тебя сюда никто не звал, ты сама сюда приехала
Дружина російського солдата з Краснодарського краю обурюється поведінкою біженців з ОРДЛО: "Алена говорит, сегодня к ней заходила в магазин баба из Донецка, и высказывала ей, что им обещали одно жилье, а дали другое, обещали по одному кормить, а кормят по-другому…".
Чоловік не стримує емоцій: "А шо же, хитрожопые, хотите приехать сюда, блядь, и шоб вам сразу все в шоколаде было? А ничо, шо мы воюем и щас как бы тоже бабки мы выкидываем?".
"Да, да! А им похуй! Им похуй!", пристрасно коментує жінка.
"Ну и идите нахуй, пиздуйте обратно, пусть вас там Точками-У закидывают! Не нравится - тебя никто здесь не держит, блядь! Тебя сюда никто не звал, ты сама сюда приехала!", резюмує солдат.
8 травня: на одном блокпосту перестреляли друг друга, на втором - порезали
Солдат російської армії з так званої "ДНР", який знаходиться на Херсонщині, розповідає дружині: "наш блокпост нормально, это соседи начудили…На одном перестреляли друг друга, на втором порезали друг друга…одни начали деньги с украинцев трясти, тысяча рублей проезд". Обіцяє повернутися додому до 9 травня, але 2023 року.
Дружина переживає - на її думку, окупанти не мають так поводитися, адже вони "лицо нашей республики сейчас".
10 травня: свалка высотой в человеческий рост
Солдат російської армії з так званої "ДНР" розповідає дружині:
"...нашли Инныного брата, шо месяц назад…лучше тебе не рассказывать…сестра ж поехала в Донецк, там, грубо говоря, свалка. Платила деньги. Лежат один на одном…Нормально заплатила, и вот это перелаживали, пока она не нашла…там некуда ложить, свалка. Высотой с человеческий рост. Говорит, тысячи, тысячи. Ну вот это ж кидают, а потом им проще сделать, что пропал без вести…это не морг, это свалка. Здоровенное поле-не поле, полигон-не полигон, огорожено, оцеплено, никого не пускают, и, короче, тысячами привозят".
"Суки, блядь, твари ебаные", постійно повторює дружина.
11 травня: типа нас тут нет
Солдат російської армії, мобілізований з "ДНР", порівнює перебування на війні з тюрмою в розмові з донькою: "Говорят, что, типа, нас тут нету. Что, типа, мы в Донецкой области…И вот мы опасаемся, что нас полгода здесь держать будут…настроения у всех уже упаднические. Если б хотя б точно сказали какие-то даты...Даже на зоне человек сидит – он знает свой срок. Будет себя хорошо вести – выпустят раньше. Или, там, денежку занесет…тут же такая вот фигня. Мы вообще даже как-то и не спешим с выполнением приказов. Потому что иногда они меняются на противоположные".
13 травня: все, с кем была знакома там, нет никого
Двоє мешканців ОРДЛО діляться новинами з фронту.
Жінка плаче та розповідає про тактику російської армії - вони стріляють з житлових кварталів, потім їдуть, а по мирним мешканцям прилітає відповідь: "...эти долбоебы неправильно, сука, делают! Когда по нам хуярят, они должны хуярить в них! А не так, как наши, блядь, стоят, ебашат целый день, развернулися и съебалися! А в нас ответка!".
Жінка переживає, що в українських військових у Мар’їнці добре укріплені блиндажі і їх непросто вбити, тим більше, що " Чепушилин, пидарасина ебучая, отказался от помощи России в направлении Марьинка-Красногоровка". І передає новини від куми Аліни: "отправили, блядь, 1500 человек. Приехало, кисюня, 30 человек назад! То есть, все, с кем я вот там вот, блядь, была знакома, сука, нет уже, блядь, никого! А у Алины муж без двух ног остался, блядь. И трое детей".
15 травня: морят голодом и угрожают расстрелом
Дружина військового з "ЛНР", який зараз знаходиться на території Херсонської області, розповідає: "Про этот жеж полк я тебе рассказывала, про 115-й? Еще один возле Харькова, 206-й, наш какой-то ЛНР-овский. Они там тоже попали в какой-то замес, откуда-то уходили быстро-быстро - и нечаянно в Белгородскую область забрели. Их командование свалило, бросило их, и по итогу командование где-то дома, в Ровеньках. А их пограничники задержали и, короче, их держат там, не поймут кто они и что с ними делать. Говорят "кто вы такие, нигде вы там не числитесь"…А там вот среди баб в этих всех группах больше разговоров о том, что будут наших мужиков склонять подписывать контракты…тех-то еще до сих пор история не закончилась, которые 115-й полк. До сих пор держат, морят голодом и угрожают расстрелом".
17 травня: заставляют подписывать контракты, вплоть до того, что пытают
Російський військовий родом з Донецька, який знаходиться в Херсонській області, розповідає батькам: "мы тут все бастуем. Потому что из говна в говно…с трассы нас всех в поля кинули, только ничего не оборудовано и всех это все уже надоело, и все начинают бунтовать…сказали, конец спецоперации и плюс еще два месяца - вот наши сроки. Никаких 90 дней не катит. Скажи маме, пусть мне справки сделает, что я гипертоник, может получится домой съехать…у нас вообще здесь никаких правил нету, мы неизвестно что и неизвестно как…там в Донецк привозят пацанов таких, как мы, и заставляют подписывать контракты, вплоть до того, что пытают…угрожают какой-то статьей и заставляют принимать присягу и подписывать контракт".
19 травня: чеченцы называют мясом
Військовий російської армії, мобілізований з "ДНР", розповідає співрозмовнику про плани його підрозділу піти з позицій до кінця травня: “все, кто здесь, все собираются 26-го вообще валить…на основании того, что нас поставили на передок вообще без ничего. Нас поставили на передок и мы оттуда ушли. Я тебе даже больше хочу сказать, с нами уйдет еще комбат и еще полковник штаба…у нас тут есть "мосинки" у снайперов, это снайперские винтовки 43-го года…Знаешь, как нас называют? Святые. Мы спрашиваем, почему святые? Они говорят - ну как это, вы ходите без обмундирования, без каски, без ничего. Вы просто святые. Чеченцы называют мясом...мы здесь вообще не должны быть на территории. Мы пересекли границу, как "груз 200", нас здесь просто нету…с Харькова 400 человек отпустили в увольнение, они приехали, только открывается дверь поезда - они все врассыпную, все кто куда…двоюродный брат одного с моего взвода приехал как не от мира сего…вообще как сумасшедший".
21 травня: я что, в плену или в рабстве?
Мобілізований житель так званої "ДНР" просить дружину про допомогу: "...хоть куда-то обратиться, я не знаю, права человека в конце концов. Е-моё, я что, в плену каком-то или в рабстве? Я не пойму вот это вот вообще…в Россию не пожалуешься, потому что это Россия заставила, Петушилину не пожалуешься, потому что он нас подарил или продал России, Украине – они наши враги, я буду предателем. К кому идти вообще?".
Жінка зітхає, та каже "та что, тут бесполезно кому-то что-то доказывать".
24 травня: если ротируют домой - останется из 450 человек, нахуй, 200
Два бойовика "ЛНР" обговорюють мобілізацію в окупованій частині Луганської області. Чоловіків примушують складати присягу і відправляють на війну проти України. Командування щодо мобілізації каже так: "Это не обсуждается… по этапу пойдете, там будут судить по гражданскому, типа шо ты откосил от мобилизации". Бойовики жалкують, що не пішли воювати хоча б за контрактом та обговорюють бойовий дух у підрозділі: "нас, долбоебов, сюда кинули, теперь боятся…если нас сейчас ротируют домой хотя бы на неделю…тут останется из 450 человек, нахуй, 200, которые будут тупо за деньги сидеть".
Військові злочини[ред.]
У перехопленні ГУР від 23 травня, солдат з так званої ДНР, що перебував на той момент у Херсонській області, розповів, що хтось із бойовиків 125-го полку ЛДНР зґвалтував дитину.
Текст перехоплення доступний у відповідній довідці, ми не цитуємо його тут для збереження психіки читачів.
Червень 2022 року[ред.]
Згадки у перехопленнях СБУ та ГУР[ред.]
1 червня: вы не резервисты, вы добровольцы
Бойовик з "ДНР" розповідає другу-росіянину про жіночий протест та скандал у ЗМІ з цього приводу: "это, короче, 115-й, харьковский. Не знаю, за нас ли писали, но у нас сегодня был кипиш. Вот этот 115-й, там жеж студенты. Вышел же указ Пушилина, типа, бля, надо отпустить. Начали отпускать студентов - поприезжали ихние матери, там, подруги, и устроили там протесты типа. Типа, пидарасы, незаконная мобилизация, вы охуели, блядь, куда вы наших детей привели…это рассказывало ихнее командование, у нас тут ихний замкомбата приезжает…у нас тут они отвисают на точке…Ну тут, видишь, бардак полный творится. Как нам в Мариуполе сказали, когда мы были, блядь? Когда на передок кинули, блядь, когда там пацаны начали возмущаться - ебать, мы резервисты, какого хуя мы на передке, еще и идем первой линией, блядь? А нам сказали "Вы не резервисты. Вы добровольцы. Все, кто тут, все сюда пришли добровольно"".
2 червня: жены блокируют военную часть
Двоє "ДНРівців" обговорюють відсутність дисципліни в армії та відношення командування.
Один розповідає: "...прям, прям по окопам, в в 5-ти, в 2-х метрах от окопов, именно нас крыли, да. Довыебывались тут, есть у нас тут парни, они же "Таврию" себе приобрели, катались, блядь…лазили на бугорки, стояли в интернетах…весь батальон тупо, блядь, слоняется, бухает тут тупо…этот первый взвод в деревне, от него уже воет вся деревня…неадекваты, блядь".
Другий розповідає, що "те же самые вопросы задают в Донецке. Приехал 105-й и, по-моему, 107-й полк уже в Донецке. Но их никуда не отпускают - там жены блокируют военную часть и все как бы, домой их не отпускают. Даже то, что нас набрали по этим белым билетам, это не является нарушением в этой ситуации, потому что, якобы, мы должны были предупредить, что у меня белый билет…тут вообще цирк".
